Заявника було затримано за хуліганство внаслідок бійки в барі. В судовому порядку на Заявника було накладено адміністративне стягнення (арешт). Наступного дня щодо Заявника було порушено кримінальну справу за порушення громадського порядку, а згодом в межах даної справи також було висунуте додаткове обвинувачення щодо завдання тілесних ушкоджень.
Вироком суду Заявника було визнано винним у хуліганстві, вчиненому за обтяжуючих обставин, та умисному завданні середньої тяжкості тілесного ушкодження, і засуджено до трьох років позбавлення волі та застосування примусових заходів медичного характеру. Суд апеляційної інстанції змінив вирок, зокрема в частині застосування примусового лікування. Касаційну скаргу Заявника не було задоволено. Під час провадження у національних судах Заявник неодноразово зазначав, що його було двічі притягнуто до відповідальності за одне і те саме правопорушення, проте такі твердження судами було відхилено.
Під час розгляду справи у ЄСПЛ Уряд стверджував, що притягнення Заявника до адміністративної та кримінальної відповідальності відбулося за різні правопорушення, які лише були вчинені в одному місці і в один час. Зокрема, адміністративне провадження стосувалося форми висловлювань Заявника, погроз завдання фізичного насильства та ін., у той час як кримінальне провадження стосувалося завдання тілесних ушкоджень та відшкодування майнової шкоди.
ЄСПЛ підкреслив, що юридична кваліфікація згідно національного законодавства не може бути єдиним критерієм для застосування принципу «ne bis in idem», який означає заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого із правопорушень, якщо воно є похідним від тих самих фактів, що стали підставою для притягнення до відповідальності за перше правопорушення.
ЄСПЛ дійшов висновку, що для розгляду скарги Заявника слід вирішити питання про те, чи було перше (адміністративне) провадження кримінальним за своїм характером; чи були однаковими правопорушення, за які Заявника було притягнуто до відповідальності та чи відбулося дублювання проваджень.
ЄСПЛ звернув увагу на те, що кримінальне і адміністративне провадження були пов`язаними, оскільки стосувалися поведінки Заявника в одному і тому ж місці в той самий час. Кримінальне провадження мало деталізуючий характер щодо адміністративного, оскільки під час нього з’ясувався факт завдання працівникам бару тілесних ушкоджень, пошкодження майна власника бару. ЄСПЛ наголосив, що працівники міліції під час затримання Заявника за адміністративне правопорушення повинні були одразу належним чином оцінити дії Заявника та їх наслідки. Більше того, одні і ті самі докази та факти (в тому числі показання свідків) були використані як під час адміністративного, так і під час кримінального провадження.
Читайте также:
Остались вопросы? Обращайтесь!
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
Поделиться: