Держава бере участь в адміністративних справах через суб’єкта владних повноважень, інтереси якого уповноважений представляти лише його керівник або, у виняткових випадках, представник за довіреністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності. Міністерства діють за принципом єдиноначальності. Інші центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом. Так, відповідно до пункту 19 частини другої статті 8 вказаного Закону міністр як керівник міністерства представляє міністерство у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; згідно з пунктами 24, 26 частини четвертої статті 19 Закону керівник центрального органу виконавчої влади представляє в установленому порядку центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями в Україні та за її межами; представляє центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами й організаціями в Україні та за її межами.
Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів законності (обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), а також ефективності (раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики).
З урахуванням вищезазначеного Верховний Суд при розгляді справи №820/1410/18 дійшов висновку, що касаційну скаргу органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб’єкта владних повноважень повинен підписувати їх керівник. У виняткових випадках касаційну скаргу може підписувати інша особа, яка спеціально уповноважена на вчинення такої процесуальної дії у конкретній справі в порядку, передбаченому процесуальним Законом.
Підтвердження права на подачу касаційної скарги довіреністю та іншими внутрішніми документами суб’єкта владних повноважень, в якій надано загальне право здійснювати представництво (самопредставництво) суб’єкта владних повноважень у судах, не може бути підставою для висновку, що керівник такого суб’єкта знає та уповноважив іншу особу на ініціювання касаційного перегляду судових рішень у конкретній справі Верховним Судом, та подача відповідної касаційної скарги не йде врозріз з позицією відповідного суб’єкта владних повноважень, відповідальність за діяльність якого, головним чином, несе його керівник.
Саме такий підхід забезпечує безумовне виконання статей 55, 57, 59 КАС України, згідно з якими держава бере участь в адміністративних справах через відповідного компетентного суб’єкта владних повноважень, інтереси якого уповноважений представляти лише його керівник або, у виняткових випадках, представник (самопредставник) за довіреністю.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Читайте также:
Остались вопросы? Обращайтесь!
Поделиться: