Гуртожиток на те й існує, щоб все, що в ньому знаходиться, було загальним для всіх, хто в ньому проживає! Тому не варто занадто скромничати або ж ображатися на тих, хто бере твоє.
Гуртожиток – жила будівля, яка знаходиться на балансі та зареєстрована у відповідної територіальної ради чи державної адміністрації.
Громадяни України, на підставі трудових відносин, навчання (під час навчання в іншій країні, студенту-іноземцю також надається можливість поселення до гуртожитку на підставі: заяви на поселення, ордеру та договору на проживання), згідно ордеру за спеціальними ставками оплати за користування, виданим власником гуртожитку отримують у користування: жилу площу, меблі, предмети культурно-побутового призначення та домашнього вжитку.
Якщо виникають ситуації коли особа поселяється у гуртожитку, на законних на те підставах, працює, створює родину, але змоги купити власне житло не має, і кількість членів родини перевищує допустиму кількість для комфортного проживання, такий користувач жилим приміщенням має право приватизувати кімнату з подальшим покращенням побутових умов.
Кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» в контексті вказаної конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме — існування достатніх і тривалих зв’язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло.
На підставі вищезазначеного, кожен громадянин України, що постійно проживає в квартирах, будинках гуртожитку і який потребує поліпшення житлових умов має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою одноразовою доплатою відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України ” Про приватизацію державного житлового фонду”, але все по черзі.
Підстава постійного проживання у гуртожитку, з дотриманням процедури поселення та наявністю ордеру «на руках» у користувача не гарантує йому сто відсоткового успіху під час виявлення бажання на приватизацію.
Аби уникнути не порозуміння з приватизаційним органом, надаємо перелік осіб, які не мають право на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку:
Законодавчо визначено, що українці мають право приватизувати квартиру, приміщення які були переплановані під кухні, ванні кімнати та коридори, лише якщо ці приміщення перебувають у власності територіальної громади. Через те, що без передачі гуртожитку територіальній громаді, приватизація не можлива.
Якщо Ви або Ваші родичі планують приватизувати житлове приміщення гуртожитку в якому проживають вже довгий час, Протокол сформував покрокову процедуру такої приватизації.
Наголошуємо, що лише постійне проживання у приміщенні гуртожитку, а це лише від 5 років, виключно на підставах визначених законом, є перевагою позитивного вирішення питання щодо приватизації житла.
Житло — це автономна концепція, що не залежить від класифікації в національному праві. Те, чи є місце конкретного проживання «житлом», залежить від фактичних обставин справи, а саме — від наявності достатніх триваючих зв’язків з конкретним місцем проживання
Отже, є визначений алгоритм дій, так би мовити підготовка, саме до процедури приватизації.
Для початку, отримання ордеру та збір всіх необхідних документів, повторна реєстрація з подальшим виготовленням технічного паспорта, є першочерговим у процедурі приватизації.
При наявності технічного паспорта можете звертатись до органу приватизації із відповідною заявою. Крім цього до заяви потрібно додати:
Успіх приватизації залежить також від Вашої уважності, а саме правильна фіксація поданих Вами документів, у відповідному журналі, позбавить Вас затягування часу та отримання негативної відповіді.
Після прийнятого рішення про передачу житлового приміщення у гуртожитку у власність, громадянин отримує від органу приватизації свідоцтво про право власності та реєструє його у реєстраційній книзі квартир, кімнат у комунальних квартирах, житлових приміщень у гуртожитках, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.
Источник: protokol.com.ua
Также читайте:
Остались вопросы? Обращайтесь!
Поделиться: