Депутати пропонують розвантажити суди, ухваливши зміни до Кодексу про адмінправопорушення в частині розгляду деяких категорій справ про порушення ПДД.
У Верховній Раді 10 липня зареєстровано законопроект про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину № 3828 від 10.07.2020. Авторами законопроекту виступають народні депутати України Володимир Ватрас, Сергій Лабазюк і Тарас Батенко.
Законопроект, як вказують автори, покликаний вирішити декілька проблемних питань одночасно. Зокрема, він дозволить:
Основні положення законопроекту
Законом передбачається:
«Прийняття закону обумовлено необхідністю врегулювання процедури спрощеного розгляду справ про вчинення адміністративних правопорушень, в яких особа, яка притягається до відповідальності, не заперечує проти обставин правопорушення та визнає свою вину, та які підсудні судам, визначеним статтями 221 та 221-1 КУпАП.
Нині ряд правопорушень, у яких особи повністю визнають свою вину, розглядається за загальним порядком, до прикладу:
– ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) – особа, щодо якої складено протокол, вчинила незначне ДТП, однак «Європротокол» складати не хоче через побоювання допустити помилку або бажання зафіксувати обставини події компетентними державними службовцями;
– ст. 127 КУпАП (порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами) – особа з необачності перейшла проїзну частину у невстановлених місцях, що не спричинило жодних негативних наслідків або аварійних ситуацій.
Також ряд інших правопорушень, щодо яких протоколи складаються посадовими особами уповноваженого органу, а справи розглядаються судом.
Отже, загальний механізм від фіксації правопорушення до розгляду його по суті (за визнання вини) та притягнення особи за діючим законодавством виглядає таким чином (на прикладі ст. 124 КУпАП).
Таким чином, діючі положення не розрізняють механізму розгляду справ, які мають відносно тяжкі наслідки, та спір щодо обставин справи та ті, які не оспорюються учасниками та не мають значних збитків або тяжких наслідків.
Разом з тим, для розуміння проблематики слід звернути увагу на завантаженість судів, де на один районний суд столиці припадає близько 4500-5500 протоколів про адміністративні правопорушення лише за ст. 124 КУпАП на рік.
При цьому, справи про вчинення адміністративних правопорушення розглядаються тими ж суддями, що паралельно розглядають цивільні, кримінальні та певні категорії справ в порядку адміністративного судочинства. Такий підхід надмірно навантажує суди та призводить до затягування розгляду всіх категорій справ, які перебувають у провадженні суддів.
Варто відмітити, що КУпАП залишився єдиним процесуальним кодексом, який не містить спрощеного порядку розгляду, у інших цей механізм реалізовано: ЦПК – Глава 10; КАС – Глава 10; ГПК – Глава 10; КПК – § 1. Глави 30.
Це дозволило суттєво розвантажити суди та учасників проваджень.
Отже, пропонуємо доповнити КУпАП новою главою щодо «Розгляду справ про адміністративні правопорушення в спрощеному порядку», реалізувавши сталу процесуальну практику спрощеного провадження для малозначних справ, розвантаживши судову гілку влади та спростивши механізм для осіб, які притягуються до відповідальності за адміністративні правопорушення», — зазначають автори в пояснювальній записці.
«Прийняття даного законопроекту дозволить скоротити процедуру розгляду певної категорії справ про адміністративні правопорушення, у яких особа усвідомлює та визнає свою вину, а відтак позитивно вплине на фізичних осіб, які будуть позбавлені необхідності судових викликів та відвідувань судових засідань, в яких не зможуть повідомити суду жодних нових обставин.
Крім того, розвантаження судів позитивно вплине й на учасників інших проваджень та суди», — підкреслюють народні депутати.
Читайте также:
Поделиться:
Публикации