Что происходит с курсом, почему падает гривня и какие действия НБУ приводят к этому. (укр)
На кінець вересня офіційний курс гривні до долара знизився до найнижчої позначки з грудня 2018 року. Паніки на валютному ринку не спостерігається. Національна валюта девальвує хоч і впевнено, але відносно повільно – в середньому по 3-5 копійок щодня.
Таким станом речей мають бути задоволені в уряді, зокрема у Міністерстві фінансів. Президент Володимир Зеленський висловлював думку про користь помірної девальвації гривні для компаній-експортерів та державного бюджету.
Нове керівництво Національного банку заперечує будь-які звинувачення у штучному керуванні курсом у “потрібному” напрямку і запевняє, що діє в рамках стратегії гнучкого курсоутворення, запровадженого ще за часів керівництва Валерії Гонтаревої.
“Економічна правда” поспілкувалася з учасниками міжбанківського валютного ринку і дізналася, які дії НБУ спричиняють таку необхідну владі девальвацію.
Влітку світова кон’юнктура сприяла новому витку зміцнення гривні. На світових ринках американська валюта слабшала до інших резервних валют. Так, курс євро зміцнився з 1,09 євро за дол у травні до 1,19 євро за дол у серпні.
Це спричинило зміцнення валют ринків, що розвиваються, у тому числі повинно було привести до зміцнення гривні. Однак Національний банк почав використовувати інструменти, що запустили зворотний процес.
“Зміцнення гривні не входило в плани керівництва держави, тому Нацбанк “синхронізувався” з баченням Мінфіну та уряду, не даючи курсу національної валюти ревальвувати”, – розповідає фінансовий аналітик Іван Угляниця.
За його словами, спочатку топполітики і влада стримували спроби зміцнення гривні вербальними інтервенціями в дусі “Хочемо долар по 30”. “З кінця серпня вони почали це робити технічно”, – додає аналітик.
Попереднє керівництво Нацбанку намагалося мінімізувати свій вплив на курсоутворення. Влітку закінчився п’ятирічний контракт члена правління НБУ Олега Чурія, який відповідав за валютне регулювання.
Рада НБУ відмовилася укладати з ним новий контракт і на його місце, за ініціативи голови правління Кирила Шевченка, було призначено заступника міністра фінансів Юрія Гелетія.
“До середини 2020 року люди, які відповідали за валютний напрямок у Нацбанку, виходили на міжбанк з інтервенцією, тільки якщо ринок рухався в одну із сторін дуже швидко. Нацбанк адекватно врівноважував попит і пропозицію”, – нагадує Угляниця.
Аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Євгенія Ахтирко вважає, що після призначення Шевченка (16 липня. – ЕП) був період, коли дії НБУ на міжбанку були не зовсім зрозумілими.
“Упродовж періоду, який тривав з кінця серпня і до середини вересня, почав зростати попит на валюту, курс поступово пішов угору. Попри явний висхідний тренд Нацбанк продовжував виходити на міжбанк з купівлею валюти, як він робив кілька тижнів до того, коли на ринку була протилежна ситуація”, – розповіла Ахтирко.
Аналітик “Альпарі” Максим Пархоменко підтверджує, що валютна політика та поведінка НБУ на міжбанку змінилася. “Якщо раніше регулятор реально не впливав на курс, то зараз Нацбанк діє вкрай однобоко”, – заявив він.
Таку точку зору поділяють не всі. Начальник управління дилінгових операцій казначейства “Райффайзен банку Аваль” Юрій Гриненко вважає, що підхід нової команди НБУ більш логічний в умовах складної економічної ситуації.
“Порівняно з попередньою командою можна виділити одну приємну особливість: направленість на зниження значної волатильності обмінного курсу і більша зосередженість на підтриманні стабільності в підходах до проведення валютних інтервенцій”, – вважає Гриненко. Loading…
Про які інструменти йде мова?
Перший – НБУ став викуповувати валюту на низьколіквідному ринку, коли немає високих обсягів торгів.
“Нацбанк міг викупити 10-20 млн дол при оборотах до 200 млн дол на день. Вони (НБУ. – ЕП) ставлять високий bid (ціна купівлі. – ЕП) і ринок відразу підтягується вгору”, – розповідає Угляниця.
На думку експерта, нова команда виходила на торги з інтервенціями, коли в цьому не було потреби. “Міжбанк був повністю збалансований, повний штиль. На такому спокійному ринку простіше взагалі нічого не робити”, – упевнений Угляниця.
У Нацбанку заперечують, що змінили стратегію свої присутності на міжбанківському ринку.
“Національний банк дотримується послідовної політики на валютному ринку. В Україні діє плаваюче курсоутворення, курс гривні коливається в обидва боки. Ми не протидіємо ринковим трендам і лише згладжуємо надмірні коливання гривні як у бік девальвації, так і ревальвації”, – повідомили в пресслужбі НБУ на запит ЕП.
Другий спосіб впливу на курс гривні – встановлення завищених котирувань на відкритті міжбанку.
“У дні, коли Нацбанк не виходив на міжбанк з інтервенцією, він використовував інший інструмент: штучно “задирав” котирування на відкритті торгів, показуючи ринку, куди потрібно рухатися. Таким чином, підвищувався й індикативний курс”, – розповів Угляниця.
Однак регулятор наполягає, що втручається в торги лише у крайніх випадках: “Згідно із стратегією валютних інтервенцій, Національний банк має дотримуватися принципу мінімізації втручання в роботу валютного ринку”.
Третій інструмент, про який згадують учасники ринку, Нацбанку “подарував” Мінфін.
“Часто державні банки на міжбанку “пливуть у фарватері” Нацбанку і Мінфіну, купуючи валюту і підстьобуючи котирування гривні. Держбанки для цих цілей також залучають дрібні банки”, – каже Угляниця.
ЕП надіслала запит Ощадбанку та Приватбанку, але там відмовилися коментувати це питання.
У пресслужбі НБУ спростували інформацію про узгоджені дії регулятора з державними банками і кажуть, що ті просто виконують заявки приватних клієнтів.
“Операції банків з купівлі валюти у власну позицію не мали суттєвого впливу на динаміку валютного ринку. Основний обсяг валюти на міжбанківському ринку купується і продається банками на підставі клієнтських заявок”, – повідомили в НБУ.
Гриненко з “Райффайзен банку Аваль” пояснює викуп Нацбанком валюти у першій половині вересня необхідністю підтримки валютних резервів.
“Агресивний викуп валюти з ринку можна пояснити крупними погашеннями облігацій, номінованих у валюті (1 вересня Мінфін виплатив понад 2 млрд дол. – ЕП). Нацбанк і не приховує свого бажання повернутися на попередній рівень золотовалютних резервів. Безумовно, своїми діями регулятор сприяє зростанню обмінного курсу”, – каже банкір.
Ахтирко ж побачила в діях НБУ ознаки ручного керування курсом національної валюти.
За словами учасників ринку, згадані інструменти НБУ використовував до середини вересня, поки котирування гривні не дійшли до рівня 28-28,1 грн за дол.
“У другій половині вересня темпи зростання курсу прискорилися, і Нацбанк став виходити на ринок з продажем валюти. Однак девальваційний тиск був потужним, і ці інтервенції не сильно завадили зростанню курсу”, – розповіла Ахтирко.
У якийсь момент Нацбанку довелося відмовитися від згаданих інструментів і вийти на ринок з пропозицією валюти. 15 вересня НБУ вперше з липня 2020 року продав 35 млн дол.
Загалом протягом 14-18 вересня Нацбанк продав на міжбанківському ринку 71 млн дол, а 21-25 вересня збільшив продажі до 160,5 млн дол.
“Минулого тижня у них курс “випав з рук”. Не знаю, чим керуються ці люди, коли думають, що можуть вивести курс на певний показник і там його тримати. Таке відчуття, що вони ніколи не були в ринку. Вони пригнали гривню до 28-ми і далі вона сама стала рухатися до 29-ти”, – заявив Угляниця.
У пресслужбі НБУ повідомили, що зростання курсу долара у вересні пов’язане з пожвавленням ділової активності: “На тлі збереження достатньо стабільної пропозиції валюти від експортерів зріс попит на валюту з боку підприємств-імпортерів. Також активніше купували валюту компанії, які розраховувалися за зовнішніми зобов’язаннями”.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій вважає, що фактор пожвавлення ділової активності швидко вичерпається.
“Враховуючи невтішну статистику захворюваності на COVID-19, ми не впевнені, що відновлення до докризових рівнів взагалі станеться у короткостроковій перспективі. На мою думку, внутрішній попит буде ще довгий час пригніченим”, – заявив він.
Гелетій очікує, що гривня повернеться до зміцнення з початком продажу нового врожаю.
“У нас дуже непогана ситуація з платіжним балансом, зокрема й поточним рахунком. Наш експорт під час кризи знизився значно менше за імпорт. Тобто фундаментальних чинників для довгострокового послаблення гривні ми не бачимо”, – повідомив він.
Більше того, він обіцяє не стримувати ревальвацію гривні штучно, “якщо це буде ринковий рух”.
“У нас немає жодних секретних документів чи домовленостей щодо долара по 30. Наша позиція – жодних таргетів щодо курсу та винятково рух in line з ринковими трендами”, – пообіцяв заступник голови НБУ.
Бізнес словам представників НБУ не вірить.
Голова інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала заявив, що, судячи з інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, які Нацбанк проводив останні півтора місяці, “усім гравцям стало зрозуміло, що НБУ буде підігравати або допомагати виконати ті завдання, які озвучив президент і які закладені в бюджеті”.
За даними Держказначейства, 29 вересня план надходжень до держбюджету у вересні було перевиконано на 7%.
“На відміну від попередньої команди Нацбанку, яка викуповувала долар, але не змінювала напрямок, давала курсу зміцнюватися, нова команда дала ринку сигнал, що вона не буде дозволяти гривні зміцнюватися”, – сказав Фіала.
Дослідження, проведене Європейською бізнес-асоціацією, свідчить, що представники українського бізнесу закладають на 2021 рік курс 29 грн за дол.
На 1 жовтня Набанк встановив курс гривні до долара на рівні 28,3105 – черговий максимум з 2018 року.
Читайте также:
Остались вопросы? Обращайтесь!
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
Поделиться: