Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку обнародовала законопроект о введении обязательного накопительного уровня пенсионной системы. Что он предусматривает и стоит ли ждать продолжения пенсионной реформы? (укр)
Після ухвалення пенсійної реформи восени 2017 року уряд на словах взяв курс на її новий етап — введення накопичувального рівня пенсійної системи. На практиці з цим не склалося. Робота над запуском другого рівня звелася до перенесення дат запровадження, пошуку консенсусу щодо своєчасності та доцільності такого кроку.
З липня 2017 року в парламенті лежить депутатський законопроект щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи. Він з’являвся у порядку денному Верховної Ради 19 разів, та жодного разу не виносився на голосування.
29 березня 2019 року, за два дні до першого туру президентських виборів, Національна комісія цінних паперів і фондового ринку оприлюднила свій законопроект про введення обов’язкового накопичувального рівня. Що він передбачає і чи варто українцям чекати продовження пенсійної реформи?
За законом, відповідальним органом за введення другого накопичувального рівня пенсійної системи є саме НКЦПФР, однак першими відповідний законопроект, №6677, у парламент внесли 57 народних депутатів.
Міністр соціальної політики Андрій Рева заявляв, що Кабмін погодився на ухвалення депутатського проекту закону за умов внесення до нього змін.
“Без закону, затвердженого Верховною Радою, вводити цю систему неможливо. Відповідальність — на стороні парламентарів. Ми готові підтримати введення накопичувальної системи, якщо це зробить Верховна Рада”, — говорив Рева.
Депутати законопроект так і не ухвалили.
Солідарний або перший рівень пенсійної системи передбачає, що сплачені бізнесом та застрахованими особами кошти до Пенсійного фонду одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам. Левова частка таких коштів — це ЄСВ. Зараз цього ресурсу не вистачає. Додаткового 140 млрд грн виділяються з бюджету.
Обов’язковий накопичувальний або другий рівень пенсійної системи передбачає, що людина протягом життя відкладає частину доходу на спеціальний рахунок. Ці кошти інвестують в різні цінні папери, акції, інші фінансові інструменти. Сума накопичень та інвестиційний дохід збільшать розмір майбутньої пенсії.
НКЦПФР готувала свій документ з іншим сценарієм продовження пенсійної реформи. Його публікація припала на пік президентської передвиборної кампанії. Модель комісії передбачає створення централізованого Накопичувального фонду, куди потраплятимуть внески всіх тих, хто не обрав інший фонд.
“Централізація певних функцій потрібна для забезпечення низької вартості управління системою. Вкладені кошти повинні працювати на дохідність, а не на оплату функціонування системи”, — пояснює голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
Однак цих “інших фондів” поки нема.
“Щоб інший фонд міг працювати з накопиченнями, йому потрібно буде відповідати низці вимог — мати незалежне управління, чіткі правила адміністрування. Наразі жоден з фондів не відповідає цим вимогам”, — говорить очільник комісії.
За інвестування відповідатимуть керівні компанії. Вони повинні розробити три типи пенсійних портфелів, які відображатимуть різні темпи інвестування.
Підхід комісії такий: людина змінює своє ставлення до інвестицій протягом життя. Молода людина з більшою імовірністю захоче мати агресивніший інвестиційний портфель. З віком люди стають більш консервативними. За п’ять років до виходу на пенсію людина повинна мати дуже консервативний пенсійний портфель.
ЕП порівняла обидва законопроекти.
| Депутатський законопроект | Законопроект НКЦПФР |
| Що накопичується | |
| Особи віком до 35 років сплачують внески із своєї заробітної плати (доходу) від 2% із щорічним збільшенням до 7%. Старші учасники мають право добровільно визначати розмір внеску. | Розмір внеску пропонується встановити на рівні 2% доходу громадянина протягом першого року запровадження накопичувальної системи. Протягом наступних років внесок збільшуватиметься на 1% щороку до 10%. Внески будуть підвищуватися лише у випадку зростання середньої зарплати в Україні в розмірі не менше 5%. |
| Хто зберігатиме накопичення | |
| Недержавні пенсійні фонди. | Накопичувальний фонд (НФ), який створить уряд. Допускається відрахування коштів до авторизованих недержавних пенсійних фондів, однак ці фонди ще не визначені. НФ укладатиме угоди з компаніями з управління активами, які інвестуватимуть накопичення. |
| Хто і як управлятиме пенсійними активами | |
| Компанії з управління активами відповідних недержавних пенсійних фондів. Зберігатимуться пенсійні активи у банках. НПФ разом з компаніями з управління активами розроблятимуть інвестиційну декларацію, яка визначатиме напрямки, підходи та нормативи для інвестування. | Спеціальні КУА торгуватимуть пенсійними активами від імені НФ або недержавного пенсійного фонду на вигідних умовах. КУА розроблятимуть інвестиційну декларацію для кожного типу пенсійного портфеля. |
| Куди дозволяється інвестувати накопичення | |
| У перші три роки впровадження накопичувальної системи напрями інвестування обмежуються. Кошти можна буде інвестувати лише в ОВДП — не більше 60% загальної вартості пенсійних активів, у депозити або депозитні сертифікати, корпоративні облігації банків — не більше 50% вартості пенсійних активів, в облігації місцевих позик — не більше 10% вартості пенсійних активів, в облігації та акції українських емітентів — не більше 10% вартості пенсійних активів, у цінні папери державних інвестиційних фондів — не більше 50%, у права власності на аграрні земельні ділянки — не більше 30% загальної вартості пенсійних активів. | Державні цінні папери, іпотечні облігації, облігації інших держав, акції іноземних емітентів, які торгуються на Нью-Йоркській, Лондонській, Токійській, Франкфуртській біржах або в системі NASDAQ, цінні папери ІСІ з певними обмеженнями. |
| Що забороняється робити з пенсійними накопиченнями | |
| Перевищувати ліміти з обсягів інвестування, встановлені для трирічного перехідного періоду, інвестувати у цінні папери, емітентами яких є пов’язані особи недержавного пенсійного фонду, формувати пенсійні активи шляхом використання позик. При розміщенні коштів на депозитах рахунки повинні бути відкриті мінімум у трьох банках. | Використовувати пенсійні активи для кредитування, укладати угоди купівлі-продажу, міни, дарування з пов’язаними особами НФ або недержавного накопичувального фонду, надавати гарантії з використанням пенсійних активів чи віддавати їх у заставу, використовувати пенсійні активи для оплати функцій, не пов’язаних з пенсійним портфелем, безкоштовно віддавати накопичення. |
| Коли можна буде отримати накопичення | |
| Після досягнення пенсійного віку або використати достроково у разі лікування від тяжких захворювань, настання критичних життєвих ситуацій, необхідності оплати освіти дітей чи придбання нерухомості. | Після досягнення пенсійного віку або у випадку важкого захворювання учасника системи або члена його сім’ї. Підставою для отримання до 100% активів є також виїзд на постійне проживання за кордон. |
| На що можна спрямувати накопичення | |
| На виплату довічної пенсії та одноразову пенсійну виплату. | На виплату довічної пенсії, одноразову пенсійну виплату, модифіковану виплату. |
| Чи зможуть нащадки успадкувати накопичення у випадку передчасної смерті власника рахунку | |
| Так. | Так. |
На рівні уряду певні моменти залишаються дискусійними. Наприклад, як повинні робитися виплати при досягненні пенсійного віку, обов’язковою чи необов’язковою повинна бути участь у накопичувальній системі учасників, старших 40 років. При короткому періоді накопичення нівелюється ефект вищої дохідності.
Не зрозуміло також, яким повинен бути граничний розмір внеску — 10% чи 15%. При 15% досягається вищий рівень заміщення доходу громадянина пенсією.
Продовження реформи впирається в питання, чи доцільно впроваджувати накопичувальний рівень за відсутності розвинутого фондового ринку в Україні та при високих інфляційних ризиках, які “з’їдають” дохідність.
Інші ключові моменти реформи — збереження накопичень, убезпечення їх від махінацій з боку державних та недержавних пенсійних фондів.
Певні запобіжники у законопроекті прописані. Так, пенсійні накопичення заборонено спрямовувати на фінансування солідарного рівня пенсійної системи. Інвестиції̈ у будь-які недержавні боргові цінні папери терміном понад п’ять років повинні забезпечуватися гарантією Кабміну або місцевого органу влади.
Однак цей закон — тільки вершина айсберга. Для того, щоб він запрацював, потрібно розробити низку нормативних актів та забезпечити формування відповідної інфраструктури — адміністрування, системи обліку, звітності.
У розмові з ЕП Хромаєв визнає: до пенсійної реформи руки у парламентарів дійдуть не зараз, а після парламентських виборів.
“Ми не розраховуємо на терміновий розгляд цього законопроекту в парламенті. До виборів його ухвалити не вийде, але після виборів він також буде актуальним”, — говорить Хромаєв.
За його словами, якщо у 2020 році цей закон буде ухвалений, то перші гроші в систему потраплять у 2023 році. Два роки підуть на створення системи.
Учасники другого туру президентських виборів Петро Порошенко та Володимир Зеленський по-різному окреслили свої плани щодо пенсійної реформи.
Передвиборна програма Зеленського: “Перехід від солідарної̈ до накопичувальної̈ пенсійної системи. Усі страхові накопичення, зроблені людиною за життя, не будуть пропадати у фондах, а переходитимуть у спадщину”.
У передвиборній програмі Порошенка згадки про накопичувальний рівень нема. “Зростання зарплат (яке очікується в майбутньому. — ЕП) дасть змогу постійно підвищувати також і пенсії, забезпечивши їх гідний рівень”, — написано у програмі.
Перспектива запровадження накопичувального рівня залежить і від позицій основних міжнародних кредиторів України та умов співпраці з ними. Раніше у Світовому банку радили відкласти запровадження накопичувальних пенсій.
Читайте также:
Остались вопросы? Обращайтесь!
Поделиться:
Финансист