Виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов’язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 703/1111/17 та встановив, що виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документа.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 103 грн 94 коп.
Позивач вважає цю постанову такою, що винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що Смілянським міськрайонним судом Черкаської області був виданий виконавчий лист про зобов`язання Смілянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок пенсії, призначеної особі згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3668-VI від 08.07.2011 на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 10.05.2016 у розмірі 90% від суми заробітку, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати пенсії з 01.05.2016. Зазначав, що Управлінням рішення суду було виконано в добровільному порядку.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, позов Смілянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування пункту постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили, що Смілянське об`єднане управління Пенсійного фонду України рішення суду виконало у добровільному порядку та в повному обсязі, що підтверджується розпорядженням, тобто до відкриття виконавчого провадження, а державним виконавцем перед відкриттям виконавчого провадження не перевірено виконання рішення суду. Суд апеляційної інстанції додав, що у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження вказана лише загальна сума без зазначення конкретних видів витрат, які поніс державний виконавець під час примусового виконання даного виконавчого провадження. Відсутність чіткого переліку понесених витрат не дає можливості для їх ідентифікації та віднесення саме цієї суми витрат до даного провадження.
Верховний Суд зазначає, що витрати виконавчого провадження – це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника безвідносно до того, чи виконано рішення боржником у добровільному порядку.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (наказ № 2830/5) до видів витрат виконавчого провадження відносяться, зокрема:
– виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари;
– пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв’язку;
– послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
– плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
Отже, колегія суддів вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність спірної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження через виконання судового рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
ВС підкреслив, що виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документа.
Висновки судів попередніх інстанцій щодо ненаведення відповідачем у спірній постанові розрахунків витрат на виконавче провадження колегія суддів також вважає безпідставними та такими, що не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.
Так, судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що відповідно до постанови державного виконавця витрати виконавчого провадження становлять 103 грн 95 коп. При цьому мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5.
Враховуючи обставини справи, ВС дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Читайте также:
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
Поделиться: