Слідчий оскаржив наказ про догану, оскільки немає жодних доказів невиконання доручень та вказівок прокурора.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/724/19 вважає, що сам факт скасування прокурором, постанови слідчого, не може слугувати причиною для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на останнього.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є державним службовцем, а також слідчим органу досудового розслідування, яким на думку відповідача, допущені порушення Кримінального процесуального кодексу України, про що вказано в описовій частині Наказу №321.
Згідно з оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, на думку відповідача, за неналежне виконання посадових обов’язків, що виразилось у:
1) незабезпеченні повного, всебічного, об’єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень у встановлені терміни, недотриманні розумних строків при проведенні процесуальних дій та всебічного повного і неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень (4 кримінальні провадження);
2) неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень доручень керівника (протокольних рішень оперативних нарад);
3) порушення основних обов’язків державного службовця передбачених пунктами 7, 8, частини 1 статті 8 Закону України “Про державну службу”.
Тобто, в оскаржуваному наказі відповідач вказує на:
1) не виконання позивачем вказівок органу досудового розслідування;
2) допущену тяганину при досудовому розслідуванні 4 кримінальних справ;
3) порушення вимог статей 2, 9, 28 40 КПК України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач лише в одному кримінальному провадженні був старшим групи, а у трьох інших, які були предметом розгляду на оперативних нарадах, – у складі слідчих груп.
Загалом, в оскаржуваному наказі, протоколах оперативних нарад та вищезгаданій довідці відповідача вказані рішення, які повинен був вчинити позивач за кожним кримінальним провадженням, порушення, і рішення у цих кримінальних провадженнях, що, на думку відповідача, є підставою для відповідальності.
Проте, як вказували суди першої та апеляційної інстанції, відповідач не надав суду доказів невиконання рішень, вказаних у протоколах нарад. Також суди зазначали, що не надавалось суду доказів щодо встановлення відповідачем невиконання позивачем вказівок органу досудового розслідування, тяганини при досудовому розслідуванні 4-х кримінальних справ, порушення вимог статей 2, 9, 28, 40 КПК України.
Постанови прокурора про закриття кримінальних проваджень, на які посилався відповідач, також не спростовують невиконання позивачем вказівок органу досудового розслідування; тяганини при досудовому розслідуванні 4-х кримінальних справ, і не підтверджують порушення вимог статей 2, 9, 28, 40 КПК України.
Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначали, що сам факт скасування рішень слідчого не є порушенням, адже резолютивна частина цих постанов прокурора тільки констатує про скасування постанов слідчого та доручення органу досудовому розслідуванню організувати розслідування кримінальних проваджень.
Тобто, прокурор в межах своїх повноважень, відповідно до ст. 36 КПК України, прийняв процесуальне рішення, дав керівнику органу досудового розслідування вказівки тільки щодо організації розслідування, а не слідчому (пункт 4 частини 2 статті 36 КПК України), не ініціював перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування, в тому числі щодо розумних строків (стаття 28 КПК України, пункт 8 частини 2 статті 36 КПК України), що видно зі змісту постанов прокурора.
Колегія суддів вважає, що сам факт скасування прокурором, в силу положень статті 36 Кримінального процесуального кодексу України (зокрема пунктів 4, 5, 7, частини 2 даної статті), постанови слідчого, в даному випадку не може слугувати причиною для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на останнього.
Раніше КГС ВС вирішив, що реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Поделиться:
Адвокат, юрист