Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платників податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не доводять склад податкового правопорушення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/18801/18.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «У» звернулося до суду з позовом до головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведення контролюючим органом камеральної перевірки у випадку виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки такі обставини є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням судів, касатор подав касаційну скаргу.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС підкреслюють, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:
̶ подання податкових декларацій (розрахунків);
̶ реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до даних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
̶ виправлення помилок у податкових накладних;
̶ сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.
ВС зауважив, що інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
При цьому абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Враховуючи наведені вище норми права, колегія суддів погоджується, що встановлені відповідачем обставини, щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних контрагентом в ЄРПН, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, а також декларування податкових зобов`язань не в повному обсязі, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Отже, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. ВС зазначив, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних, не доводять склад податкового правопорушення, як за своєю суттю може бути встановлено на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість, є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
ВС зауважив, що зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві без задоволення, а рішення суду першої і апеляційної інстанції ̶ без змін.
Читайте также:
Поделиться:
Публикации