Як протистояти поборам у школі

У батьків залишилось усього 2 тижні, щоб зібрати свою дитину до школи. У магазинах канцтоварів справжній ажіотаж. Торгові гіганти навперебій влаштовують шкільні ярмарки, акції та розпродажі. Гаряча пора й у продавців шкільної форми та портфелів.

Батьків чекає багато витрат. Зрозуміло, все, що стосується зошитів, ручок та олівців, портфеля та шкільної форми, лягає на плечі батьків. І я не виключення, оскільки мій син Назар уже в цьому році йде до першого класу.

Та що говорити про додаткові платежі, котрі пропонують добровільно сплатити у школі?

На штори, нові парти, додаткові заняття. І скільки б не боролись із поборами у школах – додаткові кошти далі вимагають і несуть. Часто це стає причиною скарг: якщо не в Управління освіти, то хоча б у соцмережах.

Пам’ятайте! Здавати гроші на розвиток школи, як і мити підлогу у класі, учень може виключно на добровільних засадах. Змушувати до таких дій педагоги не мають права.

Фінансування навчальних закладів здійснюється за рахунок бюджетних коштів, відтак, якщо у школі бракує грошей на фарбу чи прибиральницю, це не має турбувати ні учня, ні його батьків. Напередодні навчального року хотілося б звернути увагу на особливості організації роботи між школярем, його батьками та вчителем.

Щороку навчальний заклад формує бюджетний запит, відправляє в управління освіти і, відповідно до їхніх потреб, надаються кошти.

Як проконтролювати використання коштів?

Наразі всі українські школи повинні публікувати свою фінансову звітність або на власних інтернет-ресурсах, або на ресурсах місцевих відділів і департаментів освіти. Всі документи повинні знаходитися у відкритому доступі. Тому у всіх батьків є можливість проаналізувати їх і прийняти рішення про добровільну здачу грошей на ремонт або на будь-які інші шкільні потреби. Якщо з якоїсь причини документи опубліковані не були або ви їх не знайшли, то можна звернутися спочатку до адміністрації школи, а далі (якщо на рівні школи отримати документи не вдалося) – в Управління освіти.

У частині другій статті 78 Закону України “Про освіту” встановлено, що фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Цими іншими джерелами фінансування можуть бути спонсорські кошти батьків, які роблять це з доброї волі. Скажімо, якщо побачив оголошення у школі чи на сайті навчального закладу про те, що потрібні кошти на певні потреби, і вирішив перерахувати пожертву. Система, коли батьки приходять на збори і їм виставляють рахунок від 100 до 1000 грн, діяти не може.

Ще раз заважте, батьки здають гроші на потреби школи виключно добровільно!

Якщо ж школа все-таки звертається до батьків за фінансовою допомогою, то спочатку батьки мають дізнатися, скільки бюджетних коштів на школу виділено, куди вони пішли, і на що конкретно ще не вистачає.

Відповідно до Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” сфера освіти може належати до сфери благодійної діяльності. Стаття 6 даного Закону визначає, що благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності.

Договір про благодійну пожертву грошових цінностей не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Якщо у школі під примусом вимагають так звані добровільні внески, батькам слід об’єднатися, звернутися до місцевої влади, а якщо і це не подіє – до прокуратури міста з відповідною заявою, де слід вказати усі обставини справи.

Звинувачувати у шкільній корупції одну сторону як мінімум несправедливо: якщо збирання грошей на “ремонт і штори” – зазвичай ініціатива адміністрації школи, то подарунки і конверти “з вдячністю” вчителям на всі свята у році – звичка та ініціатива самих батьків.

Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!”. Тут Вам не тільки нададуть інформацію щодо захисту порушених прав, але й допоможуть в отриманні послуг безкоштовного адвоката в суді.

Гроші на ремонт школи та чергування на перервах: що каже закон

Здавати гроші на розвиток школи, як і мити підлогу у класі учень може виключно на добровільних засадах. Змушувати до таких дій педагоги не мають права. Фінансування навчальних закладів здійснюється коштом держави, відтак, якщо у школі бракує грошей на фарбу чи прибиральницю, це не має турбувати ні учня, ні його батьків. Напередодні навчального року хотілося б звернути увагу на особливості взаємодії між школярем, його батьками та вчителем.

Закордоном батьки також допомагають школі

Розпочну з того, що добровільна праця батьків на користь навчального закладу, де навчається їхня дитина, є розповсюдженою світовою практикою. Звичайно, на добровільних засадах. Якщо поцікавитеся особливістю навчання у американських школах, будете здивовані – там батьки вважають за честь з’явитися до  навчального закладу, щоб прибрати осіннє листя, попрацювати на клумбах чи пофарбувати стіни в класі. До участі у таких заходах охоче долучаються як батьки з середнім достатком, так і ті, що керують великими компаніями. Якщо тато-бізнесмен чи управлінець не може з’явитися сам, наймає на шкільний суботник свого помічника. Але навіть заможні батьки намагаються приходити особисто. Звичайно, таке волонтерство більше схоже на дружню акцію,  аніж на добровільно-примусові відпрацювання.

В Україні примусові чергування учнів поза законом

Якщо звернути увагу на законодавство України, яке регулює відносини учня та навчального закладу, варто звернути увагу на ст. 51 Закону України “Про освіту”. Вона передбачає: “Відволікання учнів за рахунок навчального часу на роботу та здійснення заходів, не пов’язаних з процесом навчання, забороняється”,  так само прописано у ст. 43 Конституції України: “Використання примусової праці забороняється”. Умовно кажучи, для того, щоб видати учням віники та ганчірки, і відправити прибирати шкільне подвір’я або у класі, педагоги зобов’язані запитати згоду у них, а також у їхніх батьків (оскільки йдеться про неповнолітніх).

Щоб запросити учнів до чергувань, у школах мають продумати систему мотивації. Як, приклад, заохочення на дошці пошани, доповідь вчителя про важливість краси подвір’я біля школи тощо. Якщо педагоги змушують учня до примусових чергувань, він може оскаржити ці дії. Спочатку він має звернутися з заявою до директора школи, а якщо той відмовиться звільнити від робіт – написати скаргу до управління освіти. Якщо не подіє – батьки можуть подати на навчальну установу до суду.

Батьки здають гроші в школу виключно добровільно

У ст. 61 Закону України “Про освіту” встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Цими додатковими джерелами фінансування можуть бути спонсорські кошти батьків. Проте ці гроші – це те, що батько робить з доброї волі. Скажімо, якщо побачив оголошення у школі чи на сайті навчального закладу, про те, що потрібні гроші на певні потреби, і вирішив перерахувати пожертву. Система, коли батьки приходять на збори, і їм виставляють рахунок від 100 до 1000 грн., діяти не може.

Якщо у школі вимагають так звані “добровільні” внески, батькам слід об’єднатися, звернутися до місцевої влади, а якщо і це не подіє – до прокуратури міста з відповідною заявою,  де слід вказати усі обставини справи. Якщо батьки дають пожертви з доброї волі, вони повинні контролювати, на що витрачаються їхні гроші. Для цього кошти необхідно передавати шкільному бухгалтеру або перераховувати на особистий рахунок навчального закладу, а потім – просити звіти про витрати.

Автор новини: Станіслав Куценко, Експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Источник: protokol.com.ua