Неналежне повідомлення учасників справи є порушенням принципу рівності сторін: висновок ВП ВС

Поштовий конверт з повідомленням про відкриття апеляційного провадження був повернутий відділенням поштового зв’язку.

Тема неналежного повідомлення учасників справи є дуже гострою, часто трапляються випадки, коли неналежне повідомлення призводить до того, що справа розглядається без участі відповідної сторони.

Проте очевидним є той факт, що неповідомлення або неналежне повідомлення однієї зі сторін у справі істотно порушує принцип рівності сторін — один з найважливіших принципів справедливого судового розгляду. Позбавляючи учасника процесу цієї можливості, сторону ставлять в менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Так, Велика Палата Верховного Суду 12 лютого 2019 року розглянула справу №906/142/18 та встановила, що «інші причини, що не дали змоги виконати обв’язки щодо пересилання поштового відправлення», не є доказом належного інформування сторони.

Обставини справи

Як убачається з матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 5 березня 2018 року (аркуші матеріалів оскарження 66, 67), ухвала Рівненського апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення розгляду скарги була направлена особі_3.

Втім, поштовий конверт із вказаним відправленням, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв’язку із зазначенням причини повернення: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення».

Висновок ВС

ВП ВС зазначила, що відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що приписи  ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Треба врахувати також і те, що ст. 6 Конвенції ЄСПЛ передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у справі «Надточій проти України» та «Гурепка проти України №2» наголошено, що принцип рівності сторін — один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Велика Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи — особи_3, не забезпечив останній можливості реалізувати надані їй законом права, оскільки розглянув справу за її відсутності, не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання.

ВП ВС направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Источник sud.ua

Читайте также:

• Які вимоги майнового характеру може висувати ДФС: висновок ВС
• Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним і залежить від доказів: постанова КАС ВС
• Обов’язок з повернення авансового платежу не є грошовим зобов’язанням: позиція КГС ВС
• Оформлення права власності на підвальні приміщення: постанова ВП ВС
• ВП/ВС: Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення ( справа № 572/1762/15-ц)

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.