До суб’єктів первинного фінансового моніторингу входить низка категорій.
28 квітня 2020 року набуде чинності Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Документ передбачає впровадження застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів, визначає перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) клієнтів.
У ч. 2 ст. 6 Закону № 361-IX сказано, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є:
– суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
– суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги.
– адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
– нотаріуси;
У ч. 5 ст. 32 Закону йдеться, що до суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:
1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за порушення вимог щодо здійснення переказів, передбачених статтею 14 цього Закону, – у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
7) за перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;
9) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
10) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
11) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
12) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
13) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
14) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:
1) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, – 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу – двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону, розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:
1) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, – 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу – двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Читайте также:
- Адвокат имеет право покинуть судебное заседание из-за необустроенного рабочего места
- Руководство интернатов может пожаловаться на опекунов, не навещающих недееспособных
- Як зазвучить по-новому стаття про незаконне збагачення
- За дежурство на праздники оплата не положена
Остались вопросы? Обращайтесь!
Комерційна практика 
Міжнародна практика. Юридичний супровід зовнішньоекономічної діяльності (ОВД) 
Організація бізнесу 
Послуги юриста в Харкові. Послуги адвоката 
Судова практика 
