Приватизація квартири, кімнати у гуртожитку

Гуртожиток на те й існує, щоб все, що в ньому знаходиться, було загальним для всіх, хто в ньому проживає! Тому не варто занадто скромничати або ж ображатися на тих, хто бере твоє.

Хто має право на проживання у гуртожитках?

Гуртожиток – жила будівля, яка знаходиться на балансі та зареєстрована у відповідної територіальної ради чи державної адміністрації.
Громадяни України, на підставі трудових відносин, навчання (під час навчання в іншій країні, студенту-іноземцю також надається можливість поселення до гуртожитку на підставі: заяви на поселення, ордеру та договору на проживання), згідно ордеру за спеціальними ставками оплати за користування, виданим власником гуртожитку отримують у користування: жилу площу, меблі, предмети культурно-побутового призначення та домашнього вжитку.

Хто має право на приватизацію ?

Якщо виникають ситуації коли особа поселяється у гуртожитку, на законних на те підставах, працює, створює родину, але змоги купити власне житло не має, і кількість членів родини перевищує допустиму кількість для комфортного проживання, такий користувач жилим приміщенням має право приватизувати кімнату з подальшим покращенням побутових умов.
 Кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» в контексті вказаної конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме — існування достатніх і тривалих зв’язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло. 
На підставі вищезазначеного, кожен громадянин України, що постійно проживає в квартирах, будинках гуртожитку і який потребує поліпшення житлових умов має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою одноразовою доплатою відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України ” Про приватизацію державного житлового фонду”, але все по черзі.

Хто не має право на приватизацію?

Підстава постійного проживання у гуртожитку, з дотриманням процедури поселення та наявністю ордеру «на руках» у користувача не гарантує йому сто відсоткового успіху під час виявлення бажання на приватизацію.
Аби уникнути не порозуміння з приватизаційним органом, надаємо перелік осіб, які не мають право на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку:

• проживають без правових підстав та менш ніж п’ять років;
• особи, що проживають у гуртожитках тимчасового типу, у зв’язку з навчанням, підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом; 
• мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, житлова площа яких тимчасово заселена, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі або яким немає можливості повернути колишнє житлове приміщення; 
• особи, у зв’язку із захворюванням на туберкульоз потребують медичної допомоги; 
• мешканці гуртожитків, що мають статус соціальних на день набрання чинності Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Порядок приватизації та практичні нюанси.

Законодавчо визначено, що українці мають право приватизувати квартиру, приміщення які були переплановані під кухні, ванні кімнати та коридори, лише якщо ці приміщення перебувають у власності територіальної громади. Через те, що без передачі гуртожитку територіальній громаді, приватизація не можлива.

Якщо Ви або Ваші родичі планують приватизувати житлове приміщення гуртожитку в якому проживають вже довгий час, Протокол сформував покрокову процедуру такої приватизації.
Наголошуємо, що лише постійне проживання у приміщенні гуртожитку, а це лише від 5 років, виключно на підставах визначених законом, є перевагою позитивного вирішення питання щодо приватизації житла.
Житло — це автономна концепція, що не залежить від класифікації в національному праві. Те, чи є місце конкретного проживання «житлом», залежить від фактичних обставин справи, а саме — від наявності достатніх триваючих зв’язків з конкретним місцем проживання

Отже, є визначений алгоритм дій, так би мовити підготовка, саме до процедури приватизації.
Для початку, отримання ордеру та збір всіх необхідних документів, повторна реєстрація з подальшим виготовленням технічного паспорта, є першочерговим у процедурі приватизації.
При наявності технічного паспорта можете звертатись до органу приватизації із відповідною заявою. Крім цього до заяви потрібно додати:

• копії документів, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним;
• копію документа, що надає пільги при приватизації; 
• довідки про реєстрацію місця проживання заявника і всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, кімнаті в комунальній квартирі; 
• заява членів сім’ї, що вони не заперечують проти процедури приватизації. (Відповідно до статті 311 Цивільного Кодексу фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, установлених законом); що також регламентовано статтею 156 Житлового кодексу України.
• копію ордера на вселення до приміщення (копія договору найму житлового приміщення і / або копію договору оренди житла);
• витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;

Успіх приватизації залежить також від Вашої уважності, а саме правильна фіксація поданих Вами документів, у відповідному журналі, позбавить Вас затягування часу та отримання негативної відповіді.

Після прийнятого рішення про передачу житлового приміщення у гуртожитку у власність, громадянин отримує від органу приватизації свідоцтво про право власності та реєструє його у реєстраційній книзі квартир, кімнат у комунальних квартирах, житлових приміщень у гуртожитках, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Источник: protokol.com.ua

Также читайте:

• Выпускникам школ выдадут свидетельство, а не аттестат
• Порада від Протоколу: Як відшкодувати шкоду, завдану падінням дерева?
• Управляющие многоквартирных домов должны получить сертификат
• Кримінальна відповідальність за крадіжку 2019: коли наступає і як розраховується
• Целевое расходование алиментов на ребенка будут контролировать органы опеки и попечительства

Остались вопросы? Обращайтесь!