Штраф за порушення порядку судового засідання: практика ВС щодо заходів процесуального примусу

Безпідставні заяви про відвід, ненадання витребуваних документів та інші випадки, коли суд накладає штраф.

Системний аналіз практики Верховного Суду щодо накладення на учасників судового процесу штрафів за грубе порушення процесуальних прав свідчить про існування проблеми зловживання процесуальними правами. Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі.

Нагадаємо, відповідно до цивільного процесуального законодавства заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Так, штраф може бути накладено за порушення порядку судового засідання, невиконання розпоряджень головуючого судді, виявлення зневаги до суду, перешкоджання здійснення процесуальних дій тощо.

Яскравим прикладом може слугувати справа №2-1242/10 (ухвала КЦС ВС від 02.11.2018). Учасник судового розгляду вчиняв дії, що свідчили про недобросовісне виконання своїх процесуальних обов’язків:

• порушував порядок у судовому засіданні;
• голосно кричав;
• некоректно виражався на адресу учасників судового розгляду, перешкоджав здійсненню процесуальних дій;
• не підкорявся розпорядженням головуючого, чим виявляв явну зневагу до суду та встановлених в суді правил.

Суд виніс ухвалу про накладення штрафу у розмірі 5 523 грн.

У справі №522/10269/14-ц суд наклав на представника ПАТ КБ «Приватбанк» штраф за ненадання витребуваних судом документів. Касаційний суд погодився з висновками апеляційної інстанції та вказав на наявність умислу щодо невиконання вимог суду: замість затребуваної кредитної справи представником Приватбанку була подана інша кредитна справа, яка не мала відношення до суті предмету позову.

Подання численних безпідставних заяв про відвід суперечить завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України і свідчить про системність зловживання правами, – такого висновку дійшов КЦС ВС у справі  №149/1100/17.

Існує судова практика, коли заявник неодноразово подає клопотання про повернення судового збору, яке по суті вже вирішено та повідомлено про це заявника (справа №480/70/16-ц). Суд вирішив стягнути з заявника в дохід державного бюджету штраф у сумі 3 524 грн.

Випадки, коли особа неодноразово подає апеляційні скарги, при цьому не усуваючи недоліки попередніх ухвал суду також розцінюються як зловживання процесуальними правами. Так, у справі №530/342/17 приватне підприємство систематично вчиняло дії, спрямовані на затягування розгляду справи.

Варто звернути увагу на випадки, коли адвокати подають касаційні скарги на ухвали, які не підлягають оскарженню. Так, у справі №757/32769/15-ц Верховний Суд оштрафував адвоката за те, що він, достовірно знаючи, що провадження за касаційною скаргою не може бути відкрито (оскільки, відповідно до п.1 ч.2 ст.394 ЦПК України, постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає), все ж таки подав скаргу.

Попри вимоги закону щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами та відповідні роз’яснення суду учасники судового процесу інколи продовжують чинити дії, які суперечать завданням судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення справи.

Таким чином, залежно від конкретних обставин суд визнає зловживанням процесуальними правами:

• подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася;
• подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;
• подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
• вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
• необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Суд також може накласти штраф за укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб.

Источник sud.ua

Также читайте:

• Чи може бути передано право на обов’язкову частку в порядку спадкування: рішення ВС
• ВС вказав, коли неможливо усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом виселення
• ВС/КЦС: Відмова сусіда у підписанні АКТУ погодження меж НЕ є порушенням права на приватизацію земельної ділянки і НЕ потребує оскарження у суді (ВС/КЦС у справі №346/4408/15-ц від 18 квітня 2018 р.)
• Перерахунок пенсій працівникам МВС: які виплати мають бути вказані у довідці

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.