Верховний Суд встановив, коли акт податкової перевірки визнають нечинним

В акті податкової перевірки відсутні підписи посадових осіб, які були зазначені у вступній частині акту.

Відсутність підписів посадових осіб контролюючого органу в Акті перевірки, які її проводили, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/16217/17.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що товариство з обмеженою відповідальністю «АР»  звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АР».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Акт складений за наслідками перевірки, не підписаний посадовими особами контролюючого орану, які її проводили, а отже, такий акт не може підтверджувати факт проведення документальної перевірки, а також не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. 

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у місті Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що за приписами статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Документи, які складаються в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Безпосередньо підпис службового документа – реквізит, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Судді ВС наголошують, що допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб’єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті складеному за наслідками перевірки ТОВ «АР» відсутні підписи посадових осіб, які були зазначені у вступній частині акту та проводили перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підписи головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДФС у місті Києві, та наявні відмітки про перебування їх у відпустках на час складення даного акта.

Отже, за таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що акт перевірки на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підписів посадових осіб контролюючого органу у Акті перевірки, які її проводили, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві без задоволення.

Источник sud.ua

Читайте также:

• На что имеет право турист: судебная практика
• Відкриття матеріалів іншій стороні: в якому випадку отримані докази визнаються недопустимими
• Верховний Суд: системи виконання судових рішень не є рівноцінними
• Судді ВП ВС висловились стосовно порядку повідомлення про підозру спецсуб’єктам

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.