ВС роз’яснив, коли спадкоємець може бути усунений від права на спадщину

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності

Лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 357/6927/16-ц.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач, який діє в інтересах малолітнього сина, звернувся до суду з позовом до особи про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом.

Позовна заява мотивована тим, що він проживав разом з особою_5 однією сім’єю без реєстрації шлюбу в належному їй будинку. У них народився син, батьком якого записаний позивач. Крім того, у особи_5 на утриманні знаходилась її дочка від першого шлюбу.

Після народження сина вона почала зловживати спритними напоями, не працювала. У 2012 році позивач дізнався, що його син знаходиться у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, після чого забрав дитину до себе.

Пізніше особа_5 зареєструвала шлюб з особою_3, а останній повідомив позивача, що особа_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами та земельною ділянкою.

Посилаючись на те, що особа_3 ухилялася від надання спадкодавцеві допомоги, яка перебувала у безпорадному стані через тяжку хворобу на алкоголізм та у зв’язку з цим потребувала від нього допомоги, позивач просив усунути особу_3 від права спадкування за законом після смерті особи_5.

Справа неодноразово розглядалась судами, оскаржуваною постановою Київського апеляційного суду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області року залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що померла потребувала допомоги саме від відповідача та ухилення останнього від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Також ВС наголосив, за загальним правилом факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливості його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. За таких обставин ухилення характеризується умисною формою вини.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

ВС зауважив, що вимога про усунення спадкодавця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ухилявся від надання особі_5 допомоги при можливості її надання, спадкодавець перебувала в безпорадному стані та потребувала допомоги саме від відповідача.

Матеріали справи не містять доказів, що спадкодавець мала потребу у постійному, довічному сторонньому догляді, у тому числі з боку відповідача.

ВС підкреслив, що, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та постанову Київського апеляційного суду – без змін.

Источник sud.ua

Читайте также:

• Збереження за працівниками, призваними на строкову військову службу, робочого місця та середнього заробітку: позиція КАС ВС
• ВС роз’яснив, коли особу може бути усунено від права на спадкування за законом
• Чи може бути передано право на обов’язкову частку в порядку спадкування: рішення ВС
• Верховний Суд визначив, коли відеозапис на підтвердження порушення ПДР є належним доказом
• Верховний Суд встановив, коли акт податкової перевірки визнають нечинним