Знесення самочинного будівництва: ВП ВС вказала на юрисдикцію

Верховний Суд дійшов висновку, що предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб.

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №910/28188/14 про знесення самочинно збудованого на земельній ділянці об`єкта будівництва.

Позивач (юридична особа) стверджував, що відповідачі (юридичні особи) без належної та узгодженої в установленому порядку дозвільної і проектної документації, а також без оформлення права користування земельною ділянкою зводять на ній житловий комплекс.

Господарський суд міста Києва рішенням від 24 травня 2018 року позов задовольнив повністю.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що земельна ділянка не була відведена для будівництва відповідачам, будівництво здійснюється без відповідного дозволу, отже, спірний об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом.

Крім того, позивачу як представницькому органу територіальної громади міста Києва (власника земельної ділянки) та розпоряднику земель комунальної власності належить право вимагати приведення земельної ділянки у стан, який існував до порушення. Враховуючи відсутність у відповідачів будь-яких прав на земельну ділянку та дозвільних документів на здійснення будівництва, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про знесення самочинного будівництва.

Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва скасував, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у цій справі безпосередньо стосується прав фізичних осіб, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З рішенням апеляційного суду погодилася і Велика Палата Верховного Суду, яка звернула увагу, що позов про знесення самочинного будівництва позивач аргументував не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку. На думку ВП ВС, це підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин.

Київська міська рада в межах наданих їй законами повноважень відповідного контролю не здійснювала, рішень, обов`язкових для виконання відповідачами, не приймала, приписів про усунення порушень не видавала, а спір, який є предметом цього судового розгляду, пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права (близькі за змістом висновки щодо юрисдикції суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №520/9253/17 (провадження №14-312цс19), від 7 серпня 2019 року у справі №523/11508/18 (провадження №14-336цс19), від 20 березня 2019 року у справі №639/6261/13-ц (провадження №14-28цс19)).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спір у справі стосується права власності фізичних осіб — громадян (які мають процесуальний статус третіх осіб у цій справі) на відповідні об`єкти нерухомості — квартири, розташовані у житловому будинку, про знесення якого пред`явлено цей позов. Право власності фізичних осіб на відповідні квартири підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Наявність права власності фізичних осіб на об`єкти житлової нерухомості, які є складовими спірного житлового будинку, виключає розгляд цього спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб.

З огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.

Раніше ВП ВС змінила підвідомчість справи про приватизацію майна.

Источник sud.ua

Читайте также:

• Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним і залежить від доказів: постанова КАС ВС
• Невиплата належних працівникові коштів при звільненні: позиція ВП ВС
• Що є доказом неналежного інформування сторони про виклик до суду: рішення ВС
• Обмеження права на апеляційне оскарження рішень: правова позиція ВП ВС
• Збереження за працівниками, призваними на строкову військову службу, робочого місця та середнього заробітку: позиція КАС ВС

Остались вопросы? Обращайтесь!