Чтобы преодолеть банковский кризис, государство потратило сотни миллиардов гривень. Их возвращение тесно связано с наказанием банкиров, причастных к злоупотреблениям. Однако в суд дошел лишь один процент таких дел. Кто виноват и что делать? (укр)
Близько чотирьох років тому в Україні почався процес очищення банківської системи. Держава надрукувала сотні мільярдів гривень для подолання наслідків цього фінансового лиха, десятки тисяч вкладників втратили чималі суми коштів.
38% ВВП — такою, за розрахунками Ради НБУ, виявилась ціна банківської кризи для української економіки.
За цими приголомшливими цифрами стоять конкретні банки і власники цих банків, які досі так і не були покарані.
Так, міжнародні партнери України вимагали паралельно з очищенням банківської системи збільшення відповідальності банкірів. Цю умову Україна начебто виконала, але насправді посилення відповідальності для банкірів виявилось фікцією.
За останні роки Фонд гарантування вкладів подав до правоохоронних органів понад 5 тисяч заяв про вчинення злочинів на понад 400 млрд грн. Проте до суду спрямовано лише 1% цих справ, а обвинувальні вироки винесені лише за 12 справами.
Де взяти кілька десятків мільярдів
За останні чотири роки Фонд гарантування вкладів вивів з ринку майже сотню банків. Щоб забезпечити виплати їх клієнтам в межах гарантованої суми, установа була змушена позичити у Мінфіну та Нацбанку близько 80 млрд грн.
Ці кошти слід повернути до 2031 року.
Є три можливі джерела повернення. Перше — внески банків у вигляді участі в системі гарантування. Друге — реалізація активів неплатоспроможних банків. І третє, про що піде мова далі — це стягнення збитків у судах з власників та керівників неплатоспроможних банків.
За останні роки фонд повернув Нацбанку та Мінфіну близько 20 млрд грн і 10 млрд грн нарахованих відсотків. Перед Мінфіном залишилося 60 млрд грн боргу. На них теж будуть нараховані відсотки — близько 80 млрд грн до 2031 року. Більшу частину відсотків фонд мусить повернути в кінці терміну. Зараз він повертає лише малу їх частину. Загалом установа буде змушена виплатити близько 140 млрд грн.
Уже зараз зрозуміло, що таких коштів у Фонду гарантування вкладів нема. Які кошти установі вдалося повернути?
З 2014 року установа реалізувала активів на 14 млрд грн. Оціночна вартість активів, які залишилися, становить 91 млрд грн. Проте навіть половина від оціночної вартості активів — це дуже оптимістичне очікування. Також частина цих коштів буде повернута НБУ, оскільки активи були заставою з рефінансування банків.
Від платоспроможних банків щороку надходить близько 3,5 млрд грн, а от від судів з банкірами Фонд гарантування вкладів не отримав нічого.
Очевидно, що в таких умовах фонд не зможе розрахуватися з Мінфіном.
Є кілька сценаріїв виходу із ситуації.
У фонді обговорюють ідею виставити регресні позови до НБУ, оскільки той неналежно виконував функції нагляду, у результаті чого сума відшкодування збільшувалася, а кількість активів зменшувалася.
Інший варіант — переведення відсотків, які фонд повинен сплатити бюджету, в «умовні зобов’язання».
Іншими словами, Фонд гарантування хоче повертати відсотки за своїми кредитами лише у тому разі, якщо зможе відсудити у банкірів завдані збитки. Така можливість обговорюється у Раді з фінансової стабільності — РФС.
«Проект щодо переведення частки зобов’язань фонду в умовні зобов’язання знайшов підтримку в РФС. Створена робоча групи з представників фонду, НБУ та Мінфіну, яка покликана розробити та узгодити «дорожню карту» для вирішення цього питання», — повідомили у Фонді гарантування вкладів на запит ЕП.
Утім, навіть якщо такий інструмент з’явиться, фонд навряд чи поверне державі відсотки за кредитами, враховуючи крихітний рівень розкриття банківських злочинів.
Банкіри можуть спати спокійно
За останні роки Фонд гарантування вкладів подав до правоохоронних органів 5 296 заяв про вчинені злочини на загальну суму 423 млрд грн. З них у Єдиний реєстр досудових розслідувань внесли 2 696 справ на 258 млрд грн.
Цифри вражають. Проте, за фактом суди винесли всього 12 обвинувальних вироків на 430 млн грн. Закрито провадження у 385-х випадках.
З 5 296 заяв 427 злочинів на 211 млрд грн скоїли власники та керівники банків, 693 злочини на 59 млрд грн — їх працівники. Клієнти завдали збитків на 115 млрд грн у 3 155 випадках. Інші злочини становлять 19% від загальної кількості на 36 млрд грн.
Щодо власників і топ-менеджерів банків у ЄРДР було внесено 353 випадки. З них слідство триває у 297-х справах, а 38 проваджень закрито. Обвинувальний вирок у категорії «власники та керівники банків» винесений лише один — на 211 млн грн.
«За сприяння фонду у 13 кримінальних провадженнях оголошено підозри, зокрема, у справах стосовно «Терра банку», Брокбізнесбанку, банку «Михайлівський», «Дельта банку», банку «Стандарт», «Старокиївського банку», банку «Київська Русь», Імексбанку.
Також до суду скеровані обвинувальні акти у справах щодо банку «Національний кредит», «Профін банку», банку «Контракт», — зазначили у фонді на запит ЕП.
Хороші платять за поганих
Враховуючи, що країні банківська криза коштувала 38% ВВП, результати роботи правоохоронців виглядають більш ніж непристойно. Через такий низький рівень розкриття злочинів ідея Фонду гарантування вкладів перевести борги за відсотками в «умовні зобов’язання» виглядає як спроба звільнитися від цих зобов’язань.
З одного боку, певна логіка в цьому є, адже в такому разі фонд зможе накопичити кошти для розрахунку з Мінфіном завдяки регулярним внескам банків. З іншого боку, виходить, що здорові банки, які під час кризи капіталізувалися коштом акціонерів, платитимуть за банки, махінації яких суттєво збільшили масштаби фінансової кризи.
Найстрашніше, що майже ніхто з банкірів не відповість за такі масштабні махінації, а Фонд гарантування вкладів залишиться залежним від підтримки з боку держбюджету.
Источник: epravda.com.ua
Читайте также:
- Як себе захистити, якщо в магазині вас затримав охоронець
- О катастрофических последствиях для экономики Украины: заявление бизнеса по чрезвычайного положения
- Новые налоги для богатых: детенизация или крестовый поход на бизнес?
- Мораторій є відстроченням виконання зобов’язання, а не звільненням від його виконання: Велика Палата
- Государство перевыполняет планы по налогам. Кто за это заплатит?
Остались вопросы? Обращайтесь!
Коммерческая практика 
Международная практика