Иностранные инвесторы, которые ранее вкладывали средства в украинский государственный долг, выводят свои средства из страны. Как это влияет на курс гривни, и только это ли влияет на ее нынешнее ослабление?(укр)
У 2019 році інвестиції нерезидентів в український державний борг стали одним з ключових чинників небаченого досі зміцнення гривні.
Надходження валюти за рік опустило курс долара на майже 5 гривень, дозволило Нацбанку наростити золотовалютні резерви, а уряду — профінансувати дефіцит державного бюджету.
У 2020 році ті, хто раніше активно інвестував у державний борг України, чи то через економічну кризу, чи то через політичну нестабільність, поступово виводять свої кошти.
Як це впливає на гривню?
Ціна питання
Неспокійний у політичному плані 2019 рік виявився для України досить вдалим у фінансовому плані. Тоді держава пережила небачений досі бум попиту на власні боргові цінні папери – облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) зі сторони нерезидентів.
За рік іноземці сукупно вклали в ОВДП понад 110 мільярдів гривень, збільшивши свій портфель у 18,5 раза.
Ці інвестиції Національний банк визнав одним з ключових чинників зміцнення курсу гривні того року, разом з вдалим врожаєм зернових. Саму ж гривню чи не вперше зарахували до валют, що найбільше зміцнилися відносно долара.
Курс валют: як він визначається, хто на нього впливає і на що треба орієнтуватись
Однак вже у 2020 році попит на українські цінні папери почав різко скорочуватися. Іноземці не лише стали купувати менше ОВДП, але й почали виходити з українського державного боргу або продаючи держоблігації, або ж просто отримуючи виплати за ними та виводячи їх за кордон.
«Зараз нерезиденти продають ОВДП, отримують гривню, йдуть з нею на міжбанк, що створює певний тиск», – зазначила у розмові з ЕП аналітик Concorde Capital Євгенія Охтирко.
Починаючи з березня 2020 року нерезиденти вивели кожну третю гривню, яку вклали в ОВДП. В абсолютних числах портфель ОВДП у власності нерезидентів скоротився на більш як 40 мільярдів гривень і продовжує зменшуватися.
Паралельно з цим в Україні поступово зростає й курс валют.
Високі ризики та низька винагорода
Рішення іноземців виходити з ОВДП можна зрозуміти: у 2020 році світ накрила небачена досі економічна криза та невизначеність у майбутньому. Більше того, в Україні змінився спочатку уряд, а потім з гучним скандалом пішов голова Національного банку Яків Смолій.
При цьому зростання ризиків в економіці України відбулося на тлі пом’якшення монетарної політики, а разом з нею – падіння ставок за облігаціями. Це робило ОВДП менш привабливими для інвесторів.
Водночас українські банки навпаки наростили свої інвестиції у державний борг. Від початку 2020 року їхній портфель ОВДП зріс на майже 90 мільярдів гривень, за даними на серпень 2020 року.
У ЗМІ навіть поширюють теорії, про те, що банки стали учасниками схеми з емісії гривні: після зниження облікової ставки НБУ вони отримали змогу брати кредити рефінансування під 6% річних, купувати за ці гроші державні облігації під 9-10% річних і заробляти на різниці відсотків.
Однак опитані ЕП аналітики та учасники ринку цю інформацію не підтверджують.
«Насправді, це так і робиться: знижується ставка рефінансування для того, щоб фінансувати дефіцит бюджету за рахунок банківської ліквідності. Але, на диво, ми не бачимо активної діяльності банків у цьому напрямку. Це, начебто, безкоштовні гроші, але банки, поки що, дуже не активні у проведенні таких операцій», – повідомив інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
«Я не думаю, що такі процеси відбуваються на ринку, адже, по-перше, за цією ситуацією мав би слідкувати регулятор та дивитися, на що банки витрачають рефінанс, а, по-друге, обсяги купівлі банками ОВДП наразі не такі значні», – додали у Concorde Capital. Loading…
Чи справді іноземці зневірилися в Україні
Попри суттєве скорочення інвестицій нерезидентів в український держборг, влітку уряду вдалося успішно вийти на міжнародні ринки з випуском євробондів.
23 липня Мінфіну вдалося залучити на ринку 2 мільярди доларів під 7,25%. Це розміщення зробили з другої спроби: першу скасували через відставку попереднього голови НБУ. Однак навіть попри це ставку за цінними паперами вдалося знизити, а надходження до бюджету від цієї операції – збільшити.
Іншими словами, попри падіння попиту на внутрішні облігації уряду, попит на зовнішні цінні папери залишився достатньо сильним, аби привабити інвесторів навіть після гучної відставки Якова Смолія.
Міністр фінансів Сергій Марченко: У мене не було завдання бути міністром, «у якого немає грошей»
Пояснень такої ситуації є декілька. По-перше, ризики інвестування у євробонди набагато нижчі, аніж в ОВДП. З інвестиціями у внутрішні цінні папери аналітики пов’язують ризики несприятливої ситуації з курсом гривні. При інвестиціях у євробонди, які випускаються у доларах, валютного ризику немає.
По-друге, покупцями євробондів України, є обмежене коло інвесторів.
«Є певний пул західних інвесторів, що вкладають гроші в Україну. Вони знають ринок. Тобто, Україна розміщується у досить невеликому колі покупців, і поки у них є гроші. А зараз на ринку надлишкова ліквідність. Хоча ситуація може досить швидко змінитися», – додала Охтирко.
Як це вплине на гривню
Опитані ЕП аналітики погоджуються, що відтік нерезидентів з українського державного боргу впливає на девальвацію гривні, однак не вважають, що цей вплив наразі є визначальним.
«Вихід нерезидентів з гривневих ОВДП практично не відображається на валютному ринку. Продаж облігацій нерезидентами чи отримання ними виплат з бюджету за ОВДП відбуваються у досить невеликих обсягах, і відповідно не є визначальними для балансу валютного ринку», – вважає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
«Від діяльності нерезидентів на валютному ринку з’являється певна надлишкова пропозиція гривні. Чи є це вирішальним для девальвації, сказати важко», – зазначають у Concorde Capital.
У Національному банку наразі не бачать ризиків для фінансової стабільності від виходу нерезидентів з державного боргу.
«Портфель ОВДП у власності нерезидентів скорочується з березня 2020 року, коли коронавірус розповсюдився більшістю країн світу. Втім, це скорочення не тисне на валютний ринок і не становить загроз для фінансової стабільності. Портфель ОВДП у власності іноземних інвесторів зменшується переважно за рахунок тих цінних паперів, за якими настає строк погашення», – повідомили в НБУ у відповідь на запит ЕП.
Наразі через низьку ліквідність українського вторинного ринку цінних паперів, достроково вийти з ОВДП іноземці можуть лише при великому бажанні, продаючи активи зі значним дисконтом. Це дещо стримує тих, хто вклався у довгострокові ОВДП, термін яких настане наступного року або й пізніше.
Поступову девальвацію гривні, яка триває з серпня, аналітики пов’язують не лише з виходом нерезидентів з ОВДП, але й зі зміною політики Національного банку.
«У вересні, коли обсяги операцій на валютному ринку стали незначними і як такого тренду на зміцнення гривні вже не спостерігалося, Нацбанк все одно продовжував виходити на ринок з купівлею валюти. З цього складається враження, що НБУ підштовхує зростання курсу валют», – додала Охтирко.
У самому Національному банку зміну політики на валютному ринку заперечують.
Разом з цим, напередодні Рада Нацбанку оновила засади грошово-кредитної політики на 2021 рік. Під час її презентації голова Ради НБУ Богдан Данилишин повідомив, що Нацбанк почне викуповувати ОВДП на вторинному ринку.
Однією з цілей такої діяльності у Нацбанку називають поглиблення ліквідності вторинного ринку державних цінних паперів.
«Такі операції можуть бути спрямовані на поліпшення механізму монетарної трансмісії (впливу облікової ставки на вартість фінансових ресурсів в економіці) та підтримання процесів економічного розвитку. Зокрема, увага акцентується на можливості поглиблення ліквідності ринку державних цінних паперів та збільшення строковості таких паперів», – повідомили в НБУ.
Держава перевиконує плани з податків. Хто за це заплатить?
Наразі Нацбанк не купує ОВДП на вторинному ринку. Однак, коли це станеться, то ліквідність ринку ОВДП зросте, що дасть нерезидентам більше можливостей для дострокового виведення коштів з українського державного боргу та, як наслідок – валюти з України.
Це, а також поведінка НБУ на валютному ринку, ймовірно, послаблюватимуть гривню у майбутньому. Цьому не можуть не радіти в уряді: вищий курс валют допоможе виконати план з надходжень ПДВ з імпорту цього та наступного року.
Остались вопросы? Обращайтесь!
Читайте также:
- Украина планирует подняться на 10 пунктов в рейтинге Doing Business
- С каких дорогих легковых авто придется заплатить транспортный налог в 2019 году
- На одного киевлянина приходится две активных платежных карточки – НБУ
- Нацкомиссия рассказала о компенсациях за некачественную поставку электроэнергии
- Банк-бутик: всегда ли в нем дорого?
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
Коммерческая практика 
Международная практика 
Организация бизнеса 
Судебная практика 
Частный адвокат 
