Депутати презентували законопроект, спрямований на боротьбу із тиском правоохоронців на бізнес.
Народні депутати презентували законопроект №2740 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)», який вони вже охрестили «Маски-шоу стоп — 3».
Законопроектом нардепи намагаються усунути тиск правоохоронців на бізнес. Попередні спроби вирішити цю проблему у Законі України №191-VIII та у Законі №2213-VIII («Маски-шоу стоп») провалилися, закони виявилися недієвими.
По-перше, зміну всього двох статей у КПК не можна було назвати комплексним підходом до вирішення питання.
По-друге, закон і не ставив за мету позбавити бізнес від втручання силових структур. Навіть у пояснювальній записці до законопроекту було зазначено, що його метою є дерегуляція господарської діяльності, що дасть можливість Україні підвищити позицію в рейтингу Doing Business.
Інший Закон від 18 вересня 2018 року №2548-VIII («Маски-шоу стоп — 2») лише покладав на державу обов’язок компенсувати шкоду постраждалим від дій силовиків. Проте механізмом захисту для бізнесу його норми не стали. Тим більше що слідчі та судді не несуть відповідальності за свої дії.
Ще 17 січня 2019 року до Верховної Ради було внесено проект закону №9484 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження). Проте Рада попереднього скликання його прийняти не встигла.
Чергову спробу здійснили депутати Верховної Ради IX скликання, які внесли новий законопроект №2740, що багато у чому відтворює попередній проект закону.
Народний депутат України Kira Rudik пояснює: «Правоохоронні органи повинні мати можливість проводити слідчі дії. Бізнес повинен мати можливість працювати до та після цих слідчих дій.
Законопроект пропонує: якщо правоохоронцям потрібна інформація з компів та серверів — вони повинні її скопіювати. Якщо потрібні сервери чи компи — то їх власник повинен мати можливість скопіювати собі інформацію з них. За порушення чи умисні протиправні дії правоохоронців — кримінальна відповідальність, щоб зменшити кількість “випадкових помилок” під час обшуків».
Що буде змінено
Проектом закону передбачається внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині:
КПК доповнюється нормою, згідно з якою сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов’язані надати суду оригінал документа.
Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа — його електронний примірник, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також візуальне відображення електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
У разі втрати, пошкодження чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа чи пристрою для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або його складових, що містили у собі документ в електронному вигляді, вона зобов’язана відшкодувати володільцю витрати, пов’язані із втратою, пошкодженням чи знищенням документа, виготовленням його дубліката, та вжити заходів щодо відновлення втраченого документа.
Стаття 100 КПК доповнюється положеннями, за якими речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, якщо вони використовуються як предмети або засоби праці та/або вилучення яких може завдати істотної шкоди їх власнику (законному володільцю), повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
У разі вилучення зазначених пристроїв або їх складових особа, яка їх вилучає, зобов’язана на вимогу власника (законного володільця) або його представника надати письмове обґрунтування можливості заподіяння шкоди кримінальному провадженню у разі, якщо зазначений пристрій не буде вилучено. Таке обґрунтування має бути зафіксовано в протоколі огляду, копія якого повинна бути вручена власнику (законному володільцю) пристрою для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або його складової (складових).
Тимчасовий доступ до пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових здійснюється без їх вилучення (виїмки) шляхом зняття копії інформації, що в них міститься. За результатами копіювання інформації має бути складено окремий протокол, копія якого вручається особі, якій належить пристрій для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, з якого здійснено копіювання інформації;
Забороняється вилучати пристрої для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, а також порушувати роботу комп’ютерних та інших мереж, якщо знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення виступає інформація, що в них міститься;
У разі вилучення зазначених пристроїв або їх складових, особа, яка їх вилучає, зобов’язана на вимогу власника (законного володільця) надати можливість йому або уповноваженій ним особі копіювати інформацію, що міститься у цих пристроях або їх складових (за винятком випадків, коли така інформація є конфіденційною інформацією про іншу особу, таємною чи службовою інформацією, або якщо поширення, зберігання та інші дії щодо такої інформації заборонено законом).
Власникові пристрою або його законному володільцю (чи уповноваженій одним з них особі) надається можливість копіювати інформацію безпосередньо під час вилучення цього пристрою або його складової, а у випадку неможливості копіювати таку інформацію негайно особа, яка вилучає пристрої для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складові, повинна надати таку можливість копіювання інформації у будь-який зручний для власника (законного володільця) пристрою час.
Стаття 170 КПК доповнюється положеннями, за якими арешт на майно у вигляді пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, якщо вони використовуються їх власником (або законним володільцем) як предмети або засоби праці або якщо їх арешт може завдати шкоди фізичній чи юридичній особі, яка не є учасником цього кримінального провадження, може бути накладено лише з метою забезпечення можливої конфіскації майна чи спеціальної конфіскації. При цьому недопустимою має бути заборона використання пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, якщо вони використовуються їх власником (або законним володільцем) як предмети або засоби праці.
Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 374-1 «Порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна».
За умисне порушення слідчим або прокурором встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тимчасового доступу до речей і документів або тимчасового вилучення чи арешту майна, а так само порядку вилучення речових доказів під час огляду або обшуку, якщо це завдало істотної шкоди власнику (законному володільцю) даного майна чи документів винну особу будуть карати обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Більш жорстке покарання чекає злочинців, якщо завдана шкода у великих або особливо великих розмірах (позбавлення волі від 5 і аж до 12 років).
Читайте также:
Остались вопросы? Обращайтесь!
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
Поделиться: