Постанова Верховного Суду щодо законності перевірки документів водія.
Верховний Суд постановив, що поліцейські не можуть вимагати у водія свідоцтво про реєстрацію автомобіля, якщо у них немає доказів правопорушення. Відповідне рішення суд ухвалив 15 березня 2019 року по справі №686/11314/17.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління патрульної поліції у Хмельницькому департаменту патрульної поліції, де просив визнати незаконними дії інспектора щодо складення постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу в сумі 425 грн за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, визнати таку постанову протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.
Як було встановлено судом першої інстанції, водій (позивач), керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц Спрінтер», на вимогу працівника поліції не пред’явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху підтверджується відеозаписом, що виконаний працівниками патрульної поліції, з якого вбачається, що позивач на неодноразову вимогу патрульного не надав реєстраційний талон на керований ним транспортний засіб.
Дослідивши всі наведені доводи, суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Тоді як Вінницький апеляційний адміністративний суд зазначив, що п. 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна з вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ у посадової особи-відповідача в спірних правовідносинах не було. Таким чином, суб’єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.
У постанові Верховного суду від 15.03.2019 зазначається, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Таким чином, у задоволені касаційної скарги управлінню поліції було відмовлено, а постанову про накладення штрафу скасовано.
Виходячи с означених висновків ВС, водіям слід знати, що поліцейський має право вимагати у документи, що посвідчують особу або відповідне право особи, лише у наступних випадках:
- якщо особа має зовнішні ознаки, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
- якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
Проте водіям також варто пам’ятати, що відповідно по п. 2.1 тих же ПДР водій повинен завжди мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб і поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Читайте также:
- Знесення самочинного будівництва: ВП ВС вказала на юрисдикцію
- Звільнення директора ТОВ за власним бажанням: практика ВС
- Суд не може розглядати справу в порядку окремого провадження, якщо із заяви вбачається спір про право: КЦС ВС
- Чи впливає зміна об’єкта будівництва на цільове призначення ділянки: постанова ВС
- Довічне грошове утримання судді: ВС розгляне зразкову справу
Остались вопросы? Обращайтесь!
Комерційна практика 
Міжнародна практика. Юридичний супровід зовнішньоекономічної діяльності (ОВД)