Призначення експертизи у кримінальному провадженні: практика ВС

ВС зазначив випадки, коли залучення експерта для призначення експертизи є обов’язковим.

Призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 333/2953/18.

Обставини справи

За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185  КК, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК  особу звільнено від відбування покарання з  випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього виконання обов’язків, передбачених ст. 76 КК.

Запорізький апеляційний суд залишив без змін вирок місцевого суду, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Захисник в касаційній скарзі вказував, що єдиним доказом щодо розміру заподіяної шкоди є довідка ФОП. За твердженням захисника, сторона обвинувачення мала б надати суду висновок товарознавчої експертизи щодо розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, проте всупереч п. 6 ч. 2 ст. 241 КПК не виконала цього.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що положеннями ч. 2 ст. 242 КПК передбачено перелік випадків, коли слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення розміру матеріальних збитків, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням (п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII).

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18), обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав:

1. Коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч.1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII).
2. Коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Також ВС зазначив, що імперативність п. 6. ч. 2 ст. 242 КПК  щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, розмір завданої ФОП шкоди суд установив на підставі довідки-рахунка, долученої прокурором у судовому засіданні на підтвердження розміру матеріальних збитків, яку було видано за підписом ФОП про те, що вартість однієї одиниці джинсового комбінезону синього кольору виробника «Zi Jin Yan Jeans Classic» на 8 травня 2018 року становила 355 грн без ПДВ.

З огляду на викладене, а також на те, що підстав проводити експертизу на установлення вартості викраденого комбінезону в цьому кримінальному провадженні не було, місцевий суд правильно послався на дані, що містяться в цій довідці, у формулюванні обвинувачення, визначеного судом доведеним. Указаний доказ отримано у передбачений процесуальним законом спосіб, він відповідає вимогам статей 84, 85, 86 КПК,  і підстави вважати неналежним та недопустимим відсутні.

Источник sud.ua

Читайте также:

• ВП ВС визначила юрисдикцію заяв про віднесення до кола членів сім’ї для отримання допомоги в разі загибелі військовослужбовця
• Соціальні відпуски: законодавство та практика
• Лазоріва проти України: ВС розглянув справу про порушення права на повагу до приватного життя
• Надіслані лише електронною поштою до суду заяви повертають без розгляду: ухвала КЦС ВС
• Нарахування пені зі сплати аліментів: практика ВС