Невдалий похід до ресторану: як діяти у разі отруєння в закладі громадського харчування

На сьогоднішній день Держпродспоживслужба проводить перевірки не частіше одного разу на два роки.

Кожна людина, відвідуючи заклад громадського харчування, сподівається, що продукти, з яких приготують страви, будуть свіжими та якісними, тож похід у ресторан обійдеться без негативних наслідків. Але іноді ми навіть не замислюємося, в яких умовах кухарі готують їжу, адже не всі заклади громадського харчування дотримуються санітарних та епідеміологічних норм.

Та проблема ще і в тому, що знати непевно, чи дотримуються таких норм ресторани і кафе, просто неможливо. Адже перевірки, які роблять органи державного нагляду, проходять досить нечасто, а інколи заклад громадського харчування після перевірки послаблює контроль за дотриманням санітарних норм, відповідністю технологічній документації на страви та вироби, не дотримується чистоти на робочих місцях, дозволяючи використовувати продукти, термін придатності яких закінчився. Тим самим завдаючи шкоду здоров’ю відвідувачів. Це викликає питання, що саме робити у разі заподіяння шкоди вашому здоров’ю під час харчування у кафе чи ресторані.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наразі перевіряє діяльність підприємств у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Новини про те, що кафе та ресторани не дотримуються загальних стандартів щодо безпечності та якості харчових продуктів, з’являються щодня.

Так, у ході планової перевірки Держпродспоживслужба виявила численні порушення в мережі піцерій у місті Києві: потужності не тримаються в чистоті та в робочому стані, харчові продукти не захищені від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу, порушуються температурні режими під час розморожування харчових продуктів.

За результатами лабораторних досліджень відібраних зразків харчових продуктів встановлено невідповідность готових харчових продуктів за мікробіологічними показниками, що становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини. Тому головний державний інспектор м. Києва вирішив тимчасово припинити діяльність цього закладу.

Проте виникає питання, коли та на яких підставах органи державного нагляду (контролю) перевіряють суб’єктів господарювання, адже, як відомо, з 01.01.2019 року втратив чинність Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Закон діяв протягом 2018 року і виключав проведення планових перевірок контролюючими органами, крім органів, на які не поширювалась дія мораторію. Також проводились позапланові перевірки за наявності підстав, передбачених цим законом.

Наразі проведення перевірок органами контролю регулюються нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р.

Певні особливості стосуються лише суб’єктів, які використовують спрощену систему оподаткування, яка регулюється Законом України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності». Відповідно до нього органи державного нагляду, їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість, рекламу.

Планові та позапланові перевірки

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
2. Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, оприлюднює ці відомості на своєму офіційному веб-сайті та вносить до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада.
3. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
4. Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду визначає перелік питань для здійснення планових перевірок.
5. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають контролю, належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. У разі, якщо ступень ризику визначається як високий, перевірка проводиться не частіше одного разу на два роки, середній — не частіше одного разу на три роки, низький — не частіше одного разу на п’ять років.

Тривалість усіх планових заходів не може перевищувати тридцяти робочих днів, а у суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’ятнадцяти робочих днів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:

1. Подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
2. Звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
3. Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності.
4. Перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного контролю.
5. Настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
6. Доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а у суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів.

Як зазначає Держпродспоживслужба, основною підставою для позапланових перевірок наразі є скарга (звернення) споживачів.

Правильне оформлення звернення

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

При зверненні до Держпродспоживслужби подаються наступні документи: звернення; копія звернення до суб’єкта господарювання, копія документу, який засвідчує факт придбання продукції; інші документи, які стосуються розгляду звернення.

Отже, якщо певний заклад громадського харчування порушує вимоги санітарного законодавства та завдає шкоди вашому здоров’ю через неякісну продукцію, ви можете поскаржитись контролюючому органу. Головне — робити все вчасно та після відвідання ресторану зберігати всі чеки, а також довідки та висновки лікарів.

Источник sud.ua

Читайте также:

• Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним і залежить від доказів: постанова КАС ВС
• Что вам должны за квартплату: обязанности ЖЭКов по содержанию домов и придомовых территорий
• Покрокова схема дій для допомоги учасникам АТО в отриманні земельних ділянок
• В якому разі диспозицію статті КК не можна вважати бланкетною

Остались вопросы? Обращайтесь!