Велика Палата ВС визначила юрисдикцію позовів до медико-соціальної експертної комісії.
Обставини справи
Позивач — пенсіонер МВС оскаржив до суду відмову медико-соціальної експертної комісії у визнанні того факту, що його інвалідність пов’язана із виконанням службових обов’язків, та наданні йому статусу інваліда війни, на підставі чого Пенсійний фонд мав би здійснити перерахунок пенсії.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Центральний районний суд Миколаєва відмовив у відкритті провадження, виходячи з того, що відповідач (МСЕК) перебуває у віданні Міністерства охорони здоров’я, а отже є державним органом, тому справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
В свою чергу Апеляційний суд Миколаївської області дійшов висновку, що діяльність МСЕК пов’язана з виконанням управлінських функцій і прийняттям рішень, які породжують певні юридичні наслідки, а тому залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суть касаційної скарги
У касаційний скарзі позивач посилався на п.10 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», відповідно до якого справи про оскарження рішень МСЕК мають розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров’я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється за нормами цивільного законодавства.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду
«У спірних правовідносинах відповідач, який перебуває у віданні МОЗ, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем його права на пенсійне забезпечення і мають обов’язковий характер для інших суб’єктів владних повноважень.
Тому доводи позивача у касаційній скарзі про необхідність розгляду справи за правилами цивільного судочинства з огляду на п. 10 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими.
З огляду на вказане, спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства», — йдеться у постанові ВП ВС від 12 грудня 2018 року.
До того ж, це правило закріплене у п.9 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Однак, як зазначалося раніше, у даному випадку суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження по справі, зазначивши, що цей спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а відповідно до ч.5 ст.170 КАС, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
За таких умов позивач фактично міг би бути позбавлений права на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. Саме тому, з огляду на існування юрисдикційного конфлікту та імперативний припис ч.5 ст.170 КАС, Велика Палата ВС вирішила, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.
Читайте также:
- ЕСПЧ: для продления срока содержания под стражей требуется дополнительное обоснование
- Що не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову
- Штраф за порушення порядку судового засідання: практика ВС щодо заходів процесуального примусу
- «Ігор Тарасов проти України»: Нерозривна пов’язаність між собою фактів, які двічі призвели до притягнення особи до відповідальності, свідчить про порушення принципу ne bis in idem (ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції, заява № 44396/05, від 16.06.2016 р.)
- Принцип pacta sunt servanda: як його застосовують суди
Остались вопросы? Обращайтесь!
Комерційна практика 
Міжнародна практика. Юридичний супровід зовнішньоекономічної діяльності (ОВД)