ВС висловився щодо стягнення страхового відшкодування

AGTL

22.08.2020

Чи є обов’язковим попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування: рішення ВС.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду № 276/752/16-ц у справі № 276/752/16-ц.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до особи_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що особа_2, керуючи власним автомобілем, грубо порушуючи правила дорожнього руху, не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, не впоралась з керуванням та здійснила зіткнення з його автомобілем, яким керував його син,  внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області особу_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ураховуючи наведене, посилаючись на статті 23, 1187, 1188, 1192 ЦК України  позивач просив суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі  12 853,83 грн, завдану внаслідок ДТП, а також 30 000 грн у відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області позов задоволено частково. Стягнуто з особи_2 на користь особи_1 матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП, в сумі 9 394, 23 грн та 4 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Житомирського апеляційного суду  рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована.

Також апеляційний суд виходив з того, що у ПрАТ «У» не виникло обов’язку з виплати особі_1 страхового відшкодування, оскільки сторони у справі, як учасники ДТП, не виконали обов’язки, передбачені пунктами 33.1.4, 33.3 статті 33, пунктом 35.1  статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не був повідомлений протягом трьох робочих днів про настання дорожньо-транспортної пригоди, позивачем не був наданий страховику пошкоджений транспортний засіб для огляду та не подано заяв про страхове відшкодування.

Верховний Суд не погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

ВС наголосив, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Враховуючи викладене, Верховний Суд погодився з доводами особи_2 про те, що обов’язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається на її страховика – ПрАТ «У».

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивач вимагав відшкодування шкоди тільки із завдавача, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності зі страховиком, висновок судів попередніх інстанцій про те, що шкода має бути відшкодована заподіювачем у повному обсязі, не беручи до уваги обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування в межах ліміту, є неправильним.

Також ВС врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), у якій зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків, як підстави для відмови у відшкодуванні, стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації – не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду.  Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Таким чином  попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика (або МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону, загалом не є обов’язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

У справі, що розглядається, встановлено, що страховий випадок (ДТП) стався 28 травня 2016 року, а позов до суду подано в серпні 2016 року, тобто в межах установленого законом  річного строку.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про обґрунтованість стягнення з особи_2 майнової шкоди у повному обсязі без урахування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

admin

10.09.2021

Верховний Суд висловився про визначення реконструкції об’єкта будівництва

Сам по собі факт зміни функціонального призначення об’єкта будівництва не є достатньою ознакою реконструкції. Сам по собі факт зміни функціонального призначення об’єкта будівництва не є достатньою ознакою реконструкції, оскільки реконструкція…

Читати далі...

admin

08.09.2021

Коли нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків

Перевезення небезпечних речовин у службовому автомобілі: позиція ВС. Здійснюючи перевезення небезпечних речовин у службовому автомобілі, позивач порушив вимоги заходів безпеки під час виконання вказаних робіт, тому комісія з розслідування дійшла…

Читати далі...

admin

06.09.2021

ВС висловився щодо підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності

Звільнення особи від кримінальної відповідальності: ВС вказав на важливий аспект. Визнання винуватості є правом, а не обов’язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами свої вини у вчиненні кримінального правопорушення…

Читати далі...

admin

03.09.2021

Чи набуває самостійного права на користування житлом особа, яка вселились до квартири з метою здійснення догляду за хворими родичами

Позивач вселилася до спірної квартири і почала в ній постійно проживати на прохання дядька, здійснюючи догляд за ним. Особи, які вселились до квартири з метою здійснення догляду за хворими родичами,…

Читати далі...

admin

30.08.2021

ВС роз’яснив, у чому полягає принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи

Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на…

Читати далі...

admin

25.08.2021

ЕС признал украинские COVID-сертификаты: можно ли теперь свободно въехать в любую страну ЕС

Решение ЕС о признании украинских COVID-сертификатов в «Дії» носит лишь рекомендательный характер, и каждая страна ЕС будет решать сама, пускать ли украинцев. В СМИ прогремела новость о том, что ЕС…

Читати далі...

admin

20.08.2021

Апеляційний суд визнав правильним покарання для адвоката, накладене через образу помічника судді

Адвокат назвав помічника судді «собакою», у відповідь остання подала скаргу до КДК. Восьмий апеляційний адміністративний суд по справі № 380/2378/20 визнав правильним притягнення до дисциплінарною відповідальності адвоката, який назвав «собакою»…

Читати далі...

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку