Службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала об’єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов’язків.
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 133/2138/15 та встановив, що службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала об’єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов’язків.
Обставини справи
Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області особу визнано невинною у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вироком суд виправдав особу у вчиненні службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування не було доведено, що вона, обіймаючи посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції, будучи представником влади та будучи службовою особою, неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, чим вчинила злочин у сфері службової діяльності, зокрема, виконуючи покладені на неї обов`язки не у точній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», ст.19 Конституції України, недбало віднеслась до виконання своїх службових обов`язків, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», не перевірила чинність ухвали Господарського суду Вінницької області від 20 серпня 2009 року, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника СТОВ «А», оскільки ухвалою Господарського суду Вінницької області було скасовано вищевказаний мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника СТОВ «А», не зважаючи на встановлену нею наявність майна боржника, не вжила передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, щодо накладання арешту на майно боржника, зупинила виконавчі провадження, що призвело до незаконного відчуження майна боржника СТОВ «А» на загальну суму 990 300,00 грн, реалізація якого державною виконавчою службою у встановленому законом порядку, покрила б суму боргу СТОВ «А» перед ПВКП «Я», в результаті чого не було стягнення боргу з СТОВ «А» на користь ПВКП «Я» в сумі 238 965 гривень 5 коп, чим завдано шкоду ПВКП, яка у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на час вчинення кримінального правопорушення, і є тяжкими наслідками.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК, не мотивував процесуальне рішення, не надав свою оцінку доказам, погодившись з оцінкою суду першої інстанції та необґрунтовано залишив виправдувальний вирок суду першої інстанції без змін.
На думку прокурора, суд першої інстанції обґрунтував виправдувальний вирок, пославшись на недопустимий доказ – судово-економічну, а також у порушення вимог КПК визнав недопустимими доказами копії накладних № 83, 84, 85, із чим необґрунтовано погодився апеляційний суд.
Висновок Верховного Суду
ВС погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала об’єктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов’язків. На момент вчинення цих дій діяв Закон України «Про виконавче провадження» у редакції станом на лютий 2010 року, який не покладав на нею обов’язку накласти арешт на майно ТОВ. Як було передбачено у ньому, державний виконавець за заявою стягувача вправі накласти арешт на майно боржника.
У даному кримінальному провадженні судом була призначена судово-економічна експертиза для встановлення матеріальних збитків, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 року (провадження № 51-10433 кмо 18).
За висновком судово-економічної експертизи у зв’язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження Акта перевірки або розрахунків, де визначено розмір шкоди, нанесеної внаслідок передачі майна СТОВ «Агрофірма «Нива» в сумі 238 965 грн. 5 коп., і висновків товарознавчих та автотоварознавчих експертиз щодо ринкової вартості реалізованого майна, неможливо встановити чи документально обґрунтовується розмір визначеної досудовим розслідуванням шкоди у сумі 238 965 грн. 5 коп.
ВС наголосив, що за таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що не надано доказів, що діянням особи завдано матеріальних збитків власнику майна Приватного виробничо-комерційного підприємства «Ятрань», тобто наявний причинний зв`язок між заподіяною шкодою та діяннями виправданої, з чим погодилась колегія суддів Верховного Суду.
Читайте также:
- ВС/КЦС: Після допуску фіскалів до планової документальної виїзної перевірки наказ про призначення такої перевірки навіть незаконний вичерпує свою дію і НЕ може бути скасований судом (ВС/КЦС у справі №804/1113/16 від 13 березня 2018 р.)
- Відмітка «за закінченням терміну зберігання» як причина невручення судового рішення: постанова ВС
- Звільнення директора ТОВ за власним бажанням: практика ВС
- ВС/КГС: Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення (ВС/КГС у справі № 904/8549/17 від 11 липня 2018 р.)
- Неявка в заседание как тактика ведения процесса: в РСУ обсудили проблемы