Визнання транзакцій недійсним
Якщо умови правочину не відповідають законодавству, що застосовується на момент його укладення, такий правочин називають недійсним. Визнання правочинів недійсними може бути встановлено або в результаті суду (спірного правочину), або за фактом встановленого порушення закону при його укладенні (незначний правочин).
Наші переваги
Наші юристи мають великий досвід роботи в різних сферах права нерухомості та угод;
звернення до професіоналів дозволить максимально захистити ваші інтереси з самого початку процесу.
Фахівці юридичної фірми AGTL мають великий досвід у сфері визнання угод недійсними і готові запропонувати Вам кваліфіковану допомогу в цьому питанні.
Наші послуги включають в себе:
- Аналіз клієнтських документів, оцінка перспектив визнання угоди недійсною;
- Досудове врегулювання спору;
- Збір та подання документів до суду;
- Представництво інтересів клієнта в суді;
- Подання скарг, клопотань, позовів та інших судових документів;
- Консультації від клієнта щодо визнання реєстрації права власності та іншої правової допомоги.
Спори щодо прав на нерухомість займають значну частку в спорах, пов’язаних з недійсними операціями. Вони можуть бути учасниками як фізичних, так і юридичних осіб. Більшість з цих суперечок пов’язані з успадкуванням нерухомості, продажем або подарунковими контрактами. Визнання права власності може бути встановлено через суд (спірний правочин) або шляхом встановлення обставин, що роблять правочин незначними.
Для великих операцій недотримання статутного наказу про їх вчинення також призводить до визнання їх недійсними. Наприклад, для державних компаній будь-які великі операції повинні бути схвалені радою директорів або зборами акціонерів з документальним підтвердженням цього. У разі відсутності такого підтвердження така правочин може бути визнана недійсною в судовому порядку.
Що може бути підставою для визнання недійсності угоди?
Вік одного з учасників правочину на момент здійснення правочину не перевищував 14 років (18 років, якщо батьки або опікуни не дали згоду на укладення правочину) або правочин був укладений з порушенням прав неповнолітніх (часто зустрічаються в спорах про права на нерухоме майно);
Однією зі сторін правочину був недієздатний або обмежений працездатний громадянин або не зміг бути в курсі його дій на момент здійснення правочину;
Юридична особа або фізична особа, яка вчинила операцію, не мали необхідних прав на її вчинення (наприклад, не було необхідної ліцензії або особа, яка підписує документи, вийшла за межі своїх повноважень);
Угода була зроблена під впливом обману, насильства або погроз;
Угода була завдана удару по виду з появою правових наслідків.
Коли я можу подати позов про недійсність транзакції?
Якщо мова йде про незначну операцію, то закон визначає строк позовної давності через три роки з початку правочину. Визнання правочину незначним не вимагає підтвердження в суді.
Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша зацікавлена особа заперечує свою обґрунтованість на підставах, встановлених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин).
Про це йдеться в ухвалі Судової палати з цивільних справ Верховного Суду від 18 січня 2017 року No 6-2552з16.
За спірні правочини претензії про визнання такого правочину недійсними можуть бути пред’явлені протягом одного року з дня закінчення насильства або загрози, що призвела до нього, або з дня, коли позивачеві стали відомі обставини, що вивели недійсним правочин.