Булінг: правове регулювання та судова практика

AGTL

08.05.2019

Порівняно нещодавно в українському законодавстві розпочалося правове регулювання такого явища, як булінг.

Що ж таке «булінг» та яка відповідальність передбачена в Законі Україні «Про запобігання булінгу» за таке діяння? Дослідженням ЮНІСЕФ за 2017 рік встановлено, що близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з цькуванням та агресивною поведінкою, а 24% з них стали жертвами булінгу. До того ж, половина з них нікому не розповідали по ці випадки.

З 19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон щодо протидії булінгу. Цим законом Кодекс про адміністративні правопорушення України доповнено ст. 173-4, в якій викладено визначення булінгу як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Зазначеним законом, зокрема, передбачено систему штрафів за цькування. Наприклад, якщо особа піддала іншу особу булінгу вперше, вона зобов’язана буде сплатити від двадцяти (340 гривень) до п’ятдесяти (850 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо такі дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф мають сплатити батьки. За повторне цькування винуватець повинен буде сплатити від ста (1700,00 грн) до двохсот (3400,00 грн) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Приховування випадків булінгу педагогами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти (850 гривень) до ста (1700 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Наразі вже оприлюднені перші судові рішення про притягнення до адміністравної відповідальності за булінг.

Бориспільській районний суд Київської області, вірогідно, став першим судом в Україні, який застосував новітнє законодавство про протидію булінгу. Так, постановою від 05.02.2019 у справі №359/933/19 цей суд визнав матір школярки винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та наклав на неї штраф у розмірі 50 неоподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. У цьому випадку булінг полягав у тому, що школярка, знаходячись в приміщенні школи, вчинила булінг, тобто дії психологічного та сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій щодо іншої неповнолітньої школярки, що проявилось у висвітленні непристойних фото у мережі «Інстаграм», в результаті чого була завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої.

Однією з останніх стала постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 22.04.2019 у справі №710/465/19, якою школяра визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, оскільки він протягом тривалого часу, а саме з 2011 по 2019 роки свідомо та систематично вчиняв фізичне насильство: штовхання, зачіпання, економічне насильство: пошкодження одягу, психологічне насильство: виражався нецензурною лексикою, тобто булінг відносно своєї однокласниці.

Таким чином, можна зробити висновок про формування судової практики по застосуванню законодавства у сфері протидії булінгу. Хоча зазначене явище є добре відомим у всьому світі, в Україні воно зовсім нещодавно стало предметом правового регулювання.

Источник sud.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическимбухгалтерскимналоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку