Чи можуть спадкоємці самостійно поділити спадщину між собою?

AGTL

09.11.2018

При вирішенні питання про поділ майна серед спадкоємців перш за все слід зазначити, що спадкування буває двох видів: за заповітом та за законом. Тобто, якщо померла особа не залишила особистого розпорядження щодо передачі свого майна у випадку смерті (заповіту), то перехід прав та обов’язків (спадщини) від особи яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) здійснюється відповідно до черговості, встановленою Цивільним кодексом України.

Також слід пам’ятати, що право на обов’язкову частку мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Згідно положень цивільного законодавства, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, якщо, наприклад, за час шлюбу подружжям було куплено будинок, який зареєстровано на чоловіка, то у разі смерті одного із них до складу спадщини буде входити лише ½ частина будинку (не залежно від того хто помер).

Проте, якщо з одним об’єктом нерухомості біль-менш зрозуміло, то у разі якщо до спадкової маси входять декілька об’єктів нерухомості (квартири, будинки, земельні ділянки) та/або декілька автомобілів, при цьому кожен з цих об’єктів має різку характеристику (розмір, місце розташування, ціну тощо) то може виникнути ситуація, коли кожному із спадкоємців належатиме часта кожного окремого об’єкта (наприклад, 1/3 квартири, 1/3 будинку, 1/3 автомобіля тощо). Така ситуація унеможливлює самостійне користування та розпоряджання спадкоємцями майном, отриманим ними у спадок.

Саме тому, важливим є право спадкоємців на укладення між собою договору про поділ спадщини.

Книга шоста Цивільного кодексу України (Спадкове право) не містить прямої вказівки на те, що спадкоємці можуть укласти між собою договір про поділ спадщини, але право на укладення такого договору надається іншими нормами цивільного законодавства України. Так, статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Крім того, право на укладення такого договору узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який у Листі  № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив, що спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть укласти договір про поділ спадкового майна, що узгоджується із нормами статей 6, 627 ЦК.

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення.

Поділ спадщини можливий і при спадкуванні за заповітом, але лише у тому разі коли заповідач у заповіті не розподілив конкретно між спадкоємцями своє майно. У випадку, коли заповідано конкретне майно, вже на підставі самого заповіту кожен спадкоємець стає власником конкретного майна, і змінити цей порядок договором про поділ спадщини неможливо. Після оформлення права власності на майно, отримане у спадок, наступне розпорядження своєю власністю можливе на підставі інших цивільно-правових угод (купівлі-продажу, дарування, міни тощо).

У договорі про поділ спадкового майна спадкоємці мають право визначити грошову компенсацію тому із спадкоємцю, частка якого при поділі майна зменшується. Але компенсація не може замінювати отримання майна у спадщину, оскільки таке застереження у договорі буде вважатися відчуженням майна, а не поділом спадщини.

Таким чином, у договорі спадкоємці можуть визначати, яке майно переходить у власність кожному спадкоємцю, визначити конкретні речі, права та обов’язки.

Договором про поділ спадщини сторони погоджують розподіл самого майна, проте право власності на майно оформляються свідоцтвом про право на спадщину, яке видається нотаріусом з урахуванням домовленостей сторін про розподіл спадкового майна.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання щодо поділу спадщини, наші юристи можуть надати Вам професійну допомогу у вирішенні вашої справи.

Источник: protokol.com.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку