Інститут мирових суддів: іноземний досвід

AGTL

08.01.2020

Інститут мирових суддів: іноземний досвід

В Україні хочуть ввести інститут мирових суддів і при цьому спираються на іноземний досвід, який є доволі неоднозначним.

В Україні вже який рік дискутують навколо запровадження інституту мирового судді. На сьогодні це одна з пропозицій, які звучать на засіданнях робочої групи Комісії з правової реформи при Президентові України Володимирі Зеленському. Одне з питань: чи слід впроваджувати мирових суддів в саму судову систему або вони повинні існувати поза нею як спосіб обов’язкового досудового врегулювання? Для запровадження даного інституту важливо проаналізувати та систематизувати історичний іноземний досвід, адже для багатьох країн дане поняття не є новим.

Мирові суди у Великій Британії

Вперше, як вважають дослідники, мировий суд виник в Англійському королівстві у 1195 році. Король Річард І Левове Серце видав прокламацію, у якій, зокрема, була запроваджена посада «лицарів миру», помічників шерифа, які мали адміністративні та поліцейські функції. Протягом наступних 300 років інститут шерифа поступово відмер, і у ХIV столітті тепер вже названі «сторожа миру» здобули судові повноваження.

Саме поняття «мировий суддя» з’явилося близько 1327 року, а закріпилося у 1361 році. Тоді ж дана посада набула сучасного значення.

Мирові судді призначаються з числа почесних жителів певного міста. Найчастіше такі громадяни не мають юридичної освіти. Дана посада вважається ознакою престижу, тому не оплачується. Відтак від самого початку мировими суддями ставали люди, які мали достатньо вільного часу і фінансів. Вони були малограмотними у питанні юриспруденції, тому всі судові цивільні спори вирішували, керуючись правом справедливості та попередніх судових прецедентів. Протягом 1640-1160-х років в Англії тривала революція, яка увінчалася поваленням монархії та стратою короля. У цей час диктатор держави Олівер Кромвель за сприяння парламенту запровадив мирові суди по всьому королівству. А згодом, у міру розширення Британії, захоплення володінь в Америці, Африці, Австралії — мирові суди приходили туди разом із британськими мореплавцями та військовими.

При цьому особливістю мирового суду в англійському королівстві та в сучасній Великій Британії є те, що у ньому поєднані адміністративні (наприклад, видання наказів про арешт чи виклик до суду, попередній розгляд злочину) і судових (розгляд спорів без присяжних) функції. Сьогодні даний вид суду діє під назвою «магістратський». Відповідне рішення було схвалене у законі від 1980 року. На території всього сполученого королівства функціонує близько 500 таких судів, у яких працює понад 24 тисячі суддів. Традиція призначати на посаду суддів авторитетних у громаді людей збереглася.

Для того, аби стати мировим суддею, кандидат повинен пройти курс навчання, впродовж якого він ходить на засідання суду, аналізує особливості судового процесу, прецедентну практику, відвідує заклади виконання покарань. Контролюють навчальний процес магістрати з великих міст, куди входять адвокати: баристери та соліситори, які мають професійний стаж понад сім років.

Мировий суд повинен включати від двох до семи суддів. На сьогодні такі суди переважно складаються з трьох суддів.

Обвинувачувана особа може оскаржити рішення мирового суду, подавши апеляцію до Суду корони. Позивач, або третя особа, яка бере участь у справі, може подати апеляцію до Високого суду. Рішення Суду корони оскаржується у Високому суді, а те, у свою чергу, можна оскаржити у Палаті лордів.

На сьогодні магістратські суди розглядають майже всі цивільні та кримінальні справи. При цьому останнім часом у зв’язку з напливом мігрантів, етнічною різноманітністю і переважанням в окремих районах мусульманського населення (зокрема вихідців із Південної Азії) є стійка тенденція до неможливості призначити мирового суддю, особливо в районах компактного проживання не етнічних британців. Крім того, поширеним у таких громадах є шаріатський суд, який інколи конкурує із офіційними магістратськими судами. Зважаючи на стійке зниження коефіцієнту народжуваності серед корінного білого населення Великої Британії, а також величезною міграцією з колишніх колоній Британської імперії, експерти обережно говорять про необхідність вирішення і врегулювання даного питання.

Мировий суд у Франції

У Франції були введені мирові суди у 1790 році, одразу після Буржуазної революції 1789 року. Мирові суди створювалися за англійським зразком. Проте, на відміну від Англії, у Франції процес запровадження даного інституту проходив доволі складно. Врешті-решт, прийняття Кодексу кримінального розслідування у 1808 році та Кримінального кодексу у 1810-му, а також особистий тиск Наполеона утвердили дану інституцію під назвою «суд простої поліції». При цьому особу на посаду мирового судді призначав уряд імперії. Мировий суддя мав розглядати рішення про менш тяжкі правопорушення. У 1958 році у Франції був схвалений новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), згідно з яким інститут мирових судів був скасований.

Мировий суд в Італії

В Італії також функціонує мировий суд. Він виступає судом найнижчої інстанції. При цьому мирових суддів призначає орган судового самоврядування — Вища рада магістратури. Згідно з італійським законодавством, на дану посаду можуть претендувати особи віком не молодше 30 і не старше 70 років, які вдало склали іспит на знання юридичних норм і пройшли шестимісячне стажування. Оскаржити рішення мирового судді можна у претора — місцевого судді вищого рівня.

Мировий суд в інших державах

На сьогодні під різними назвами за подібним до англійського зразком інститут мирових судів функціонує в Ізраїлі, Швейцарії, США, Канаді та багатьох інших державах світу. Працює інститут мирових суддів і у нашого східного сусіда — Росії. Відповідно до закону «Про мирових суддів в Російській Федерації» 1998 року, мирові судді є суддями загальної юрисдикції. До сфери їхньої діяльності віднесено кримінальні справи про злочини, за вчинення яких максимальне покарання не перевищує трьох років позбавлення волі.

Источник sud.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку