Нові правила фінмоніторингу: які штрафи чекають адвокатів та нотаріусів

AGTL

28.04.2020

До суб’єктів первинного фінансового моніторингу входить низка категорій.

28 квітня 2020 року набуде чинності Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Документ передбачає впровадження застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів, визначає перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) клієнтів.

У ч. 2 ст. 6 Закону № 361-IX сказано, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є:

– суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

– суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги.

– адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

– нотаріуси;

У ч. 5 ст. 32 Закону йдеться, що до суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:

1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за порушення вимог щодо здійснення переказів, передбачених статтею 14 цього Закону, – у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) за перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;

9) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

13) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

14) за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.

У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:

1) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, – 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу – двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону, розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.

У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:

1) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, – 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу – двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Источник sud.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

admin

16.04.2021

Верховний Суд роз’яснив, чи є прогул триваючим правопорушенням

Верховний Суд нагадав, що є триваючим правопорушенням. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 813/1475/17, в якій досліджував питання, чи є прогул триваючим правопорушенням. Обставини справи…

Читати далі...

admin

09.04.2021

КАС ВС пояснив, які виплати залишаються без індексації

Що, на думку КАС, не належать до об’єктів індексації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловився по справі № 336/6027/16-а (2-а/336/17/2017). Постановою Кабінету Міністрів України від 12…

Читати далі...

admin

07.04.2021

Наявність технічних помилок у заповіті для визнання його недійсним

ВС висловив думку з приводу наявності технічних помилок у заповіті. Наявність технічних помилок (описок) у заповіті не свідчить про порушення його форми або порядку посвідчення, а тому не є підставою…

Читати далі...

admin

06.04.2021

Пенсіонер 10 років чекав рішення ЄСПЛ у справі щодо доплати до пенсії у 100 грн і переміг

Національні суди послідовно ігнорували ключовий доказ заявника і так само послідовно відхиляли його вимоги щодо перерахунку пенсії. Ні для кого не секрет, що в Україні громадянам часто доводиться з боєм…

Читати далі...

admin

04.04.2021

Не отримав рішення суду: ВС вказав, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. Направлення листа  рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним,…

Читати далі...

admin

03.04.2021

Заміна сторони у виконавчому провадженні: КЦС ВС вказав на важливий момент

Верховний Суд пояснив, коли виникає можливість замінити сторону у виконавчому провадженні. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-5356/10 визначився із заміною…

Читати далі...

admin

02.04.2021

Розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД: позиція ВС

ВС висловися щодо реалізації принципу змагальності у випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі…

Читати далі...

admin

31.03.2021

ЄСПЛ: Спілкування з адвокатом через скляну перегородку порушує конфіденційність зустрічі

Коли заявнику дають можливість лише так спілкуватися з адвокатом для підготовки заяви, це становить порушення його права на звернення до Суду. Час від часу до ЄСПЛ із заявами проти України…

Читати далі...

admin

30.03.2021

ВП ВС відступила від висновку про припинення договору поруки і сказала, коли він припиняється

ВП ВС: штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим. Велика Палата Верховного Суду у справі № 522/1528/15-ц зазначила, що закон не пов'язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з…

Читати далі...

admin

29.03.2021

ВС роз’яснив, кому належить право закрити провадження у справі про адмінправопорушення

Право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або ж суду. Право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку