Оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою: позиція ВС

AGTL

05.10.2020

ККС ВС: хоча законодавець не привів КПК у відповідність до рішення КСУ, право особи на оскарження судового рішення не може бути обмежене.

Та обставина, що ч. 2 ст. 392 КПК не приведена законодавцем у відповідність до Конституції України, необхідність чого встановлено рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, не може бути підставою для обмеження права особи на оскарження судового рішення. До такого висновку у своїй постанові від 2 вересня 2020 року дійшов Касаційний кримінальний суд по справі 398/212/17.

Так, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалою від 19 травня 2020 року продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів – до 17 липня 2020 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду ухвалою від 28 травня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вказану ухвалу суду першої інстанції у зв`язку з тим, що ч. 2 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України не приведена законодавцем у відповідність до Конституції України згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, тобто через відсутність процесуально визначеного порядку, строків апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою на стадії судового розгляду кримінального провадження та процедури апеляційного розгляду таких проваджень, дійшовши висновку про те, що зазначене судове рішення згідно з нормами кримінального процесуального закону апеляційному оскарженню не підлягає.

У касаційній скарзі обвинувачений просив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та направити провадження на новий апеляційний розгляд. Обвинувачений зазначає, що рішення суду про відмову у відкритті провадження істотно порушує його право на апеляційне оскарження, визначене ст. 24 КПК, ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позиція ККС ВС

У своєму рішення ККС ВС зазначив таке.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, а також відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому процесі.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, до яких відноситься і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

13 червня 2019 року Конституційний Суд України у справі № 4-р/2019 визнав неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання особи під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення безпідставним є обмеження на окреме оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції.

Як убачається з матеріалів провадження, оскаржену обвинуваченим в апеляційному порядку ухвалу про продовження строку тримання його під вартою постановлено під час судового провадження в суді першої інстанції.

Оскільки норма про обмеження окремого оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, була визнана неконституційною, апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.

Та обставина, що ч. 2 ст. 392 КПК не приведена законодавцем у відповідність до Конституції України, необхідність чого встановлено рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, не може бути підставою для обмеження права особи на оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, касаційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, зробив висновок ККС ВС.

Слід зазначити, що законодавець дійсно дуже затягнув питання стосовно приведення ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність до рішення КСУ.

Так, відповідний законопроект 2315 було подано ще 25 жовтня 2019 року, тобто майже рік тому. Наразі він готується на другого читання.

Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку