Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

AGTL

24.11.2020

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків.

Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з порушенням встановленого законом порядку, не породжує будь-яких правових наслідків.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши у касаційному порядку справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до Управління Держпраці про скасування припису та постанов.

Суть спору полягає в тому, що на підставі листів управління Пенсійного фонду України органом Держпраці видано направлення на проведення позапланової перевірки товариства, в якому зазначалось, що під час перевірки буде перевірятися додержання законодавства про працю у позивача з питань, викладених у листах управління Пенсійного фонду України. Водночас, під час проведення цього заходу відповідачем було перевірено дотримання товариством положень законодавства про працю з питань, які не порушувались у листі управління Пенсійного фонду України. За результатом перевірки складено акт, на підставі якого винесено припис про усунення порушень та забезпечення виконання вимог законодавства про працю та постанову про накладення штрафу. Не погоджуючись з вказаними приписом та постановою, товариство звернулося до суду з адміністративним позовом.

Суди першої та апеляційної інстанцій адміністративний позов задовольнили, виходячи з того, що підставою для позапланової перевірки стали листи управління Пенсійного фонду України, в яких міститься інформація щодо страхувальників-роботодавців, у яких наймані працівники (застраховані особи) мали нараховану заробітну плату на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання «повного» місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи), а тому позапланова перевірка мала проходити лише з питань нарахування заробітної плати найманим працівникам (застраховані особи) на рівні або менше мінімальної (за умови відпрацювання «повного» місяця роботи та наявності трудової книжки у страхувальника, тобто за основним місцем роботи). Разом з тим, відповідачем проведено позапланову перевірку не лише з цього питання, а й з інших питань, в результаті яких встановлені інші порушення вимог законодавства про працю, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позапланову перевірку проведено з порушенням статті 6 Закону України «Про основні заходи державного накладу (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V, результатом чого є відсутність правових наслідків такої перевірки.

Верховний Суд погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення – без змін, виходячи з того, що в переліку підстав для здійснення позапланових заходів, визначених частиною першою статті 6 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції чинній на момент проведення перевірки), відсутня така підстава як звернення юридичних осіб, державних органів щодо порушення трудового законодавства.

З огляду на таке суд касаційної інстанції погодився з судами попередніх інстанцій про те, що приймаючи рішення про проведення позапланової перевірки позивача на підставі листа управління Пенсійного фонду України щодо встановлення нарахування заробітної плати на рівні або менше мінімальної заробітної плати, відповідач діяв поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства. У зв’язку із цим, суд зазначив, що рішення прийнятті відповідачем за результатами такої перевірки не можуть породжувати для позивача правових наслідків.

Верховний Суд погодився із твердженнями відповідача про те, що на Держпраці відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року, покладено повноваження зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю.

Суд на підставі аналізу положень цього Міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, та який відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, зробив висновок, що Держпраці, встановивши в ході позапланової перевірки, яка призначена у суворій відповідності до закону, порушення законодавства про працю з питань, які не були предметом перевірки, однак є типовими для всіх працівників, та безпосередньо стосуються правопорушення, яке зумовило призначення позапланової перевірки, має право винести припис та застосувати санкції до винної особи (роботодавця).

Крім того, Верховний Суд застосував правову позицію, відповідно до якої органи Держпраці під час проведення перевірки суб’єкта господарювання повинні дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, визначеного законодавством України, а Конвенція Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі не передбачає винятків щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством.

Постанова Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 804/3566/17 (адміністративне провадження № К/9901/15375/18).

 Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку