Притягнення органами ДАБІ особи до відповідальності: позиція Верховного Суду щодо процедури

AGTL

29.06.2020

Верховний Суд вказав на важливість обов’язку владного суб’єкта гарантувати право особи, до якої застосовується штрафна санкція, завчасно знати про час та місце розгляду адміністративної справи.

Позбавлення позивача права бути присутнім як під час перевірки, так і під час розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, обумовлює неможливість надання останнім пояснень з приводу виявленого порушення, подання доказів для його спростування, а тому може бути підставою для визнання протиправними та скасування результатів такої перевірки.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом підприємства до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору полягає у тому, що ДАБІ України проведено перевірку підприємства, за результатом якої, зокрема, складено акт перевірки, на підставі чого вподальшому винесено постанову про накладення штрафу. Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, звернувся з позовом до суду. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки таку проведено без повідомлення позивача; позивач також вказав не те, що його не повідомлено про складення документів за результатом перевірки; жодних запитів щодо надання пояснень та матеріалів з питань, які виниклі під час перевірки, від відповідача не надходило.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив, виходячи з того, що посадові особи ДАБІ України при прийнятті оскаржуваної постанови діяли в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виявлені під час перевірки порушення підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача задовольнив, скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову про задоволення позову. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що ДАБІ України під час проведення перевірки та ухвалення оскаржуваної постанови допустило грубе порушення встановленого законодавством порядку, оскільки не повідомив належним чином та своєчасно позивача про час та місце розгляду справи, а саму перевірку провів за відсутності останнього.

Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції. При цьому суд виходив з положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, відповідно до яких обов’язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу суб’єкта владних повноважень. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання належного підтвердження, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить цю гарантію захисту від свавільного притягнення до відповідальності недієвою. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок, за загальним правилом, вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи.

Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № П/811/1657/16 (адміністративне провадження № К/9901/39119/18).

Источник sud.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическимбухгалтерскимналоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку