Розгляд певних справ про порушення Правил дорожнього руху, у яких особа визнає свою вину, буде спрощено

AGTL

18.07.2020

Депутати пропонують розвантажити суди, ухваливши зміни до Кодексу про адмінправопорушення в частині розгляду деяких категорій справ про порушення ПДД.

У Верховній Раді 10 липня зареєстровано законопроект про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину № 3828 від 10.07.2020.  Авторами законопроекту виступають народні депутати України Володимир Ватрас, Сергій Лабазюк і Тарас Батенко.

Законопроект, як вказують автори, покликаний вирішити декілька проблемних питань одночасно. Зокрема, він дозволить:

  • розвантажити суди, які змушені розглядати справи про незначні адміністративні правопорушення, де особа визнає свою вину та не оспорює подій правопорушення, у загальному порядку;
  • повністю виключити можливість зловживань, закріпивши норму щодо обов’язкової письмової згоди у протоколі не тільки щодо визнання вини, а й щодо розгляду справи в суді без виклику особи, щодо якої склали протокол;
  • спростити бюрократичний механізм для осіб, які усвідомлюють та визнають свою вину у вчиненні правопорушення.

Основні положення законопроекту

Законом передбачається:

  • Впровадження нової Глави 22-1 «Розгляд справ про адміністративні правопорушення в спрощеному порядку» КУпАП, яка дозволить реалізувати механізм спрощеного провадження для справ, де особа визнає свою вину, та санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу;
  • пункт перший частини першої статті 22-1 передбачає запобіжники для недопущення порушення прав особи, за якими не допускається спрощений розгляд для категорій справ, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення певних прав строком на понад 1 рік, стягнення у вигляді виправних або суспільно корисних робіт на певний строк, арешт тощо;
  • збереження права особи на участь у розгляді, якщо вона подасть клопотання до суду, або за ініціативою суду.

 «Прийняття закону обумовлено необхідністю врегулювання процедури спрощеного розгляду справ про вчинення адміністративних правопорушень, в яких особа, яка притягається до відповідальності, не заперечує проти обставин правопорушення та визнає свою вину, та які підсудні судам, визначеним статтями 221 та 221-1 КУпАП.

Нині ряд правопорушень, у яких особи повністю визнають свою вину, розглядається за загальним порядком, до прикладу:

– ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) – особа, щодо якої складено протокол, вчинила незначне ДТП, однак «Європротокол» складати не хоче через побоювання допустити помилку або бажання зафіксувати обставини події компетентними державними службовцями;

– ст. 127 КУпАП (порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами) – особа з необачності перейшла проїзну частину у невстановлених місцях, що не спричинило жодних негативних наслідків або аварійних ситуацій.

Також ряд інших правопорушень, щодо яких протоколи складаються посадовими особами уповноваженого органу, а справи розглядаються судом. 

Отже, загальний механізм від фіксації правопорушення до розгляду його по суті (за визнання вини) та притягнення особи за діючим законодавством виглядає таким чином (на прикладі ст. 124 КУпАП).

Розгляд певних справ про порушення Правил дорожнього руху, у яких особа визнає свою вину, буде спрощено

Таким чином, діючі положення не розрізняють механізму розгляду справ, які мають відносно тяжкі наслідки, та спір щодо обставин справи та ті, які не оспорюються учасниками та не мають значних збитків або тяжких наслідків.

Разом з тим, для розуміння проблематики слід звернути увагу на завантаженість судів, де на один районний суд столиці припадає близько 4500-5500 протоколів про адміністративні правопорушення лише за ст. 124 КУпАП на рік.

При цьому, справи про вчинення адміністративних правопорушення розглядаються тими ж суддями, що паралельно розглядають цивільні, кримінальні та певні категорії справ в порядку адміністративного судочинства. Такий підхід надмірно навантажує суди та призводить до затягування розгляду всіх категорій справ, які перебувають у провадженні суддів.

Варто відмітити, що КУпАП залишився єдиним процесуальним кодексом, який не містить спрощеного порядку розгляду, у інших цей механізм реалізовано: ЦПК – Глава 10; КАС – Глава 10; ГПК – Глава 10; КПК – § 1. Глави 30.

Це дозволило суттєво розвантажити суди та учасників проваджень.

Отже, пропонуємо доповнити КУпАП новою главою щодо «Розгляду справ про адміністративні правопорушення в спрощеному порядку», реалізувавши сталу процесуальну практику спрощеного провадження для малозначних справ, розвантаживши судову гілку влади та спростивши механізм для осіб, які притягуються до відповідальності за адміністративні правопорушення», — зазначають автори в пояснювальній записці.

«Прийняття даного законопроекту дозволить скоротити процедуру розгляду певної категорії справ про адміністративні правопорушення, у яких особа усвідомлює та визнає свою вину, а відтак позитивно вплине на фізичних осіб, які будуть позбавлені необхідності судових викликів та відвідувань судових засідань, в яких не зможуть повідомити суду жодних нових обставин.

Крім того, розвантаження судів позитивно вплине й на учасників інших проваджень та суди», — підкреслюють народні депутати.

Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку