Що має здійснити господарський суд у вирішенні питання про забезпечення позову : позиція КГС

AGTL

12.10.2020

Верховний Суд заговорив про таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 25 вересня 2020 року по справі № 925/77/20 визначив умови та правила вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України (в редакції, чинній до 08.02.2020) позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

– розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

– забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; 

– наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

– імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

– запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин у сфері публічних закупівель).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором пред`явлено 3 позовні вимоги немайнового характеру (про визнання незаконними та скасування рішень тендерного комітету Департаменту, оформлених протоколами від 04.09.2019 № 37 і від 10.09.2019 № 41 відповідно, і про визнання недійсним договору поставки № 1) і одну позовну вимогу майнового характеру (про зобов`язання Товариства у порядку реституції повернути Департаменту кошти у сумі 11392500 грн, отримані за вказаним договором).

Що стосується заявлених прокурором трьох позовних вимог немайнового характеру, у разі задоволення яких судове рішення не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Водночас, зі змісту пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. 

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії (у тому числі щодо експлуатації, передачі тощо) стосовно 23 легкових автомобілів марки НАVAL моделі Н2, поставлених Товариством на виконання оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з недоведеності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, а саме з відсутності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, невідповідності та неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову предмету заявленого позову, оскільки прокурором пред`явлено як позовні вимоги немайнового характеру (скасування двох рішень тендерного комітету, визнання недійсним договору, укладеного за результатами електронних публічних торгів), так і позовну вимогу майнового характеру (про зобов`язання постачальника повернути Замовнику грошові кошти у порядку застосування реституції), тобто предметом спору в цій справі не є зазначене вище рухоме майно, і позов про визнання права власності на нього або про витребування цього майна з чужого незаконного володіння жодною із сторін у межах цієї справи не подавався.

Наведений висновок апеляційного суду повністю узгоджується з викладеною у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19 правовою позицією, суть якої полягає в тому, що, накладаючи арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу (відповідачам), суд першої інстанції не врахував, що у такому випадку немає зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги про стягнення грошових коштів, оскільки накладення арешту має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Раніше  КЦС пояснив, коли нерухоме майно стає предметом набуття за набувальною давністю.

Источник sud.ua

Читайте также:

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическимбухгалтерскимналоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

admin

10.09.2021

Верховний Суд висловився про визначення реконструкції об’єкта будівництва

Сам по собі факт зміни функціонального призначення об’єкта будівництва не є достатньою ознакою реконструкції. Сам по собі факт зміни функціонального призначення об’єкта будівництва не є достатньою ознакою реконструкції, оскільки реконструкція…

Читати далі...

admin

08.09.2021

Коли нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків

Перевезення небезпечних речовин у службовому автомобілі: позиція ВС. Здійснюючи перевезення небезпечних речовин у службовому автомобілі, позивач порушив вимоги заходів безпеки під час виконання вказаних робіт, тому комісія з розслідування дійшла…

Читати далі...

admin

06.09.2021

ВС висловився щодо підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності

Звільнення особи від кримінальної відповідальності: ВС вказав на важливий аспект. Визнання винуватості є правом, а не обов’язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами свої вини у вчиненні кримінального правопорушення…

Читати далі...

admin

03.09.2021

Чи набуває самостійного права на користування житлом особа, яка вселились до квартири з метою здійснення догляду за хворими родичами

Позивач вселилася до спірної квартири і почала в ній постійно проживати на прохання дядька, здійснюючи догляд за ним. Особи, які вселились до квартири з метою здійснення догляду за хворими родичами,…

Читати далі...

admin

30.08.2021

ВС роз’яснив, у чому полягає принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи

Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на…

Читати далі...

admin

25.08.2021

ЕС признал украинские COVID-сертификаты: можно ли теперь свободно въехать в любую страну ЕС

Решение ЕС о признании украинских COVID-сертификатов в «Дії» носит лишь рекомендательный характер, и каждая страна ЕС будет решать сама, пускать ли украинцев. В СМИ прогремела новость о том, что ЕС…

Читати далі...

admin

20.08.2021

Апеляційний суд визнав правильним покарання для адвоката, накладене через образу помічника судді

Адвокат назвав помічника судді «собакою», у відповідь остання подала скаргу до КДК. Восьмий апеляційний адміністративний суд по справі № 380/2378/20 визнав правильним притягнення до дисциплінарною відповідальності адвоката, який назвав «собакою»…

Читати далі...

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку