Штраф за порушення порядку судового засідання: практика ВС щодо заходів процесуального примусу

AGTL

10.12.2019

Безпідставні заяви про відвід, ненадання витребуваних документів та інші випадки, коли суд накладає штраф.

Системний аналіз практики Верховного Суду щодо накладення на учасників судового процесу штрафів за грубе порушення процесуальних прав свідчить про існування проблеми зловживання процесуальними правами. Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі.

Нагадаємо, відповідно до цивільного процесуального законодавства заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Так, штраф може бути накладено за порушення порядку судового засідання, невиконання розпоряджень головуючого судді, виявлення зневаги до суду, перешкоджання здійснення процесуальних дій тощо.

Яскравим прикладом може слугувати справа №2-1242/10 (ухвала КЦС ВС від 02.11.2018). Учасник судового розгляду вчиняв дії, що свідчили про недобросовісне виконання своїх процесуальних обов’язків:

  • порушував порядок у судовому засіданні;
  • голосно кричав;
  • некоректно виражався на адресу учасників судового розгляду, перешкоджав здійсненню процесуальних дій;
  • не підкорявся розпорядженням головуючого, чим виявляв явну зневагу до суду та встановлених в суді правил.

Суд виніс ухвалу про накладення штрафу у розмірі 5 523 грн.

У справі №522/10269/14-ц суд наклав на представника ПАТ КБ «Приватбанк» штраф за ненадання витребуваних судом документів. Касаційний суд погодився з висновками апеляційної інстанції та вказав на наявність умислу щодо невиконання вимог суду: замість затребуваної кредитної справи представником Приватбанку була подана інша кредитна справа, яка не мала відношення до суті предмету позову.

Подання численних безпідставних заяв про відвід суперечить завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України і свідчить про системність зловживання правами, – такого висновку дійшов КЦС ВС у справі  №149/1100/17.

Існує судова практика, коли заявник неодноразово подає клопотання про повернення судового збору, яке по суті вже вирішено та повідомлено про це заявника (справа №480/70/16-ц). Суд вирішив стягнути з заявника в дохід державного бюджету штраф у сумі 3 524 грн.

Випадки, коли особа неодноразово подає апеляційні скарги, при цьому не усуваючи недоліки попередніх ухвал суду також розцінюються як зловживання процесуальними правами. Так, у справі №530/342/17 приватне підприємство систематично вчиняло дії, спрямовані на затягування розгляду справи.

Варто звернути увагу на випадки, коли адвокати подають касаційні скарги на ухвали, які не підлягають оскарженню. Так, у справі №757/32769/15-ц Верховний Суд оштрафував адвоката за те, що він, достовірно знаючи, що провадження за касаційною скаргою не може бути відкрито (оскільки, відповідно до п.1 ч.2 ст.394 ЦПК України, постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає), все ж таки подав скаргу.

Попри вимоги закону щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами та відповідні роз’яснення суду учасники судового процесу інколи продовжують чинити дії, які суперечать завданням судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення справи.

Таким чином, залежно від конкретних обставин суд визнає зловживанням процесуальними правами:

  • подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася;
  • подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;
  • подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
  • вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
  • необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Суд також може накласти штраф за укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб.

Источник sud.ua

Также читайте:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическимбухгалтерскимналоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку