Сім послуг, які ви не отримаєте, якщо мешкаєте не за пропискою

AGTL

09.08.2018

Так звана “прописка” дозволяє користуватися деякими адмінпослугами та реалізувати низку прав.

Щоправда, лише там, де ви зареєстровані.

За різними оцінками, близько 30% громадян України живуть не за місцем реєстрації. 

І є як мінімум 7 послуг, які вони не можуть отримати від держави там, де фактично мешкають.

Хоча закони та Конституція України однаково гарантують дотримання прав та доступ до послуг усім громадянам країни.

Отже, якщо ви, як і 30% українців, живете в одному місці, а зареєстровані в іншому, не зможете:

1. ОФОРМИТИ ID-КАРТКУ ТА ОТРИМАТИ ІНШІ ПАСПОРТНІ ПОСЛУГИ

У час новітніх технологій, коли закордонний паспорт можна оформити будь-де, свій перший паспорт громадянина України нового зразка – так звану ID-картку –людина отримує лише за місцем реєстрації. 

Про це говорить постанова Кабміну від 25 березня 2015 року №302: документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником до територіального органу або територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС), або Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за зареєстрованим місцем проживання особи.

А якщо у вас не ID-картка, а старий паспорт книжечкою, то при досягненні вами 25- або 45-річчя доведеться до нього вклеювати нову фотографію. Теж “за пропискою”.

2. ЗАРЕЄСТРУВАТИ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ СВОЄЇ ДИТИНИ

Зареєструвати своє місце проживання не є найпростішим завданням, але дорослі хоча б можуть обирати, де їм “прописатися”. З дітьми ситуація складніша.

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня отримання свідоцтва про народження.

Процедура в цьому випадку максимально спрощена і за бажанням батьків або одного з них, документи для прописки новонародженого можуть бути подані через РАЦС під час проведення держреєстрації народження.

Але місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, може бути зареєстровано виключно за адресою реєстрації її батьків.

Якщо вони “прописані” за різними адресами, тоді місце проживання дитини реєструють разом з одним із батьків за письмовою згодою другого.

Дозвіл на прописку не потрібен, якщо місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки.

3. ВІДДАТИ ДИТИНУ У ПЕРШИЙ КЛАС

Цього року міністерство охорони здоров’я офіційно відмовилося від принципа “до лікаря за пропискою”, проголосивши медреформу.

Одним з її результатів є можливість звернутися до обраного лікаря незалежно від місця реєстрації пацієнта.

Натомість Міносвіти впровадило принцип “в перший клас за пропискою”.

Відповідно до нових правил зарахування, держава гарантує місце в школі, яка найбільш наближена до місця проживання родини.

Але якщо Закон України “Про освіту” не містить жодної вимоги щодо підтвердження місця проживання, до якого має бути наближена школа, то практика його застосування показує – найпростішим способом підтвердження для директорів шкіл стала саме “прописка” батьків.

Досвід батьків цьогорічних першачків показує, що у вашій громаді поблизу взагалі може не бути державної чи комунальної школи, бо ви мешкаєте в новозбудованому житловому комплексі чи у селі, віддаленому від опорної школи.

Або школа біля дому пропонує низьку якість освіти.

Чи ви роками мешкаєте в громаді без реєстрації місця проживання і вашій дитині відмовляють в прийнятті до школи, бо за документами вона нібито не мешкає поруч зі школою – тоді дитину можуть зарахувати за жеребкуванням на вільне місце, якщо воно, звісно, залишиться.

В усіх цих випадках дитина без реєстрації місця проживання поряд зі школою ризикує взагалі не потрапити до першого класу.

4. ОТРИМАТИ ПІЛЬГИ

Більшість видів соцдопомоги, виплати державних соціальних гарантій, призначення пільг відбуваються за місцем проживання заявника.

Майже у всіх випадках місце проживання повинно бути підтверджено реєстрацією.

Наприклад, будь-які пільги для людей з інвалідністю, для учасників бойових дій та членів їхніх сімей надають “за пропискою”.

Місцеві пільги стосуються виключно мешканців громад – тобто осіб, які в громаді зареєстровані.

Наприклад, так звану “картку киянина”, яка дає певні додаткові пільги і знижки, може отримати тільки особа, яка зареєстрована і мешкає у Києві.

Хоча можливість призначення пільг та держдопомоги за місцем фактичного проживання, яке відрізняється від місця реєстрації, доведена, наприклад, практикою надання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Її можуть призначати не тільки з урахуванням “прописаних” в житлі людей, але й фактичних не зареєстрованих мешканців.

Так держава намагається справедливо розподіляти безповоротну фінансову допомогу, якою є субсидія.

І тут реєстрацію місця проживання не вважають надійним критерієм, що підтверджує факт проживання людини за певною адресою.

5. ПРОГОЛОСУВАТИ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ

Конституція України гарантує кожному громадянину право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів держвлади та органів місцевого самоврядування.

Але брати участь у виборах міського чи сільського голови, депутатів місцевих рад може лише мешканець місцевої громади із зареєстрованим місцем проживання в ній, за законом “Про місцеві вибори”.

Навіть якщо ви вже 20 років проживаєте в Києві, але досі зареєстровані у Житомирі, ви не зможете обирати міського голову Києва.

Адже, за “пропискою”, залишаєтесь частиною територіальної громади міста Житомир, місцевих політиків якого, може, й в очі ніколи не бачили. 

Саме місцева влада, особливо в умовах децентралізації, отримала дуже багато повноважень – від заборони продажу пива до встановлення місцевих податків і зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

Місцева влада – це про транспортну інфраструктуру, дороги, школи, лікарні, садочки – тобто все, що стосується кожної особи, яка проживає в громаді.

Але кількість перелічених елементів розраховують з огляду на кількість осіб, чиє місце проживання зареєстровано в громаді.

Бачите різницю?

Наприклад, за офіційними даними Держстату, наразі у Києві “постійно проживає” (тобто зареєстровано) 2,9 мільйонів осіб.

Неофіційна цифра сягає чотирьох мільйонів.

Тобто інфраструктура міста розрахована не на реальну чисельність людей, які щодня користуються нею, а на кількість “прописаних”.

6. СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ І ПОДАВАТИ ЗВІТНІСТЬ, ЯКЩО ВИ ПРИВАТНИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ

За законодавством, реєстрація фізичної особи-підприємця відбувається за зареєстрованим місцем проживання особи.

А єдиний податок, який зазвичай сплачують фізичні особи-підприємці, йде до місцевого бюджету громади, в якій вони зареєстровані.

Отже, якщо ви мешкаєте і займаєтесь бізнесом у Києві, а зареєстровані в Луцьку, то ваш єдиний податок фінансуватиме громаду Луцька.

Хоча гроші з вашого податку логічно було б спрямовувати в громаду, де ви мешкаєте, щоб вона могла забезпечити вам і вашій родині комфортне проживання тут і зараз.

Щонайменше раз на три місяці вам необхідно подавати звітність і періодично робити звірку, і для цього може знадобитися їздити у податкову.

І це треба буде робити у робочий день, звичайно, що викликає додаткові незручності.

7. СУДИТИСЯ, ТОБТО БУТИ УЧАСНИКОМ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Незалежно від вашого статусу (позивач, відповідач, третя особа, свідок), судову повістку вам надсилатимуть за зареєстрованою адресою місця проживання.

Якщо місце проживання чи місце роботи відповідача, третьої особи, свідка невідомі, їх можуть викликати до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Адже якщо до вас подадуть позов, суд надсилатиме вам повістки на адресу реєстрації.

Якщо ви там не проживаєте, можете і не дізнатися про те, що повним ходом триває судовий розгляд справи, в якій ви фігуруєте.

Уявіть, одного разу вашу автівку зупиняють і ви дізнаєтеся, що вона заарештована за рішенням суду (таке можливо, наприклад, у справах про стягнення коштів за кредитними зобов’язаннями).

А ви про позов навіть не знали, а тому не могли ніяк захистити себе і представити свою позицію у суді.

Приблизно третина наших співгромадян не може реалізувати свої права, отримати послуги там, де вони живуть.

Тобто замість того, щоб бути простим і зручним механізмом обліку населення для кращого забезпечення його потреб, реєстрація місця проживання (яка й досі не позбулася рис радянської системи прописки) стає обтяженням для людей, обмежує їх у реалізації прав, а іноді – як у випадку із тими, хто виїхав з окупованих територій – взагалі позбавляє права (наприклад, брати участь у місцевих виборах).

Тому система реєстрації місця проживання повинна бути змінена.

Наразі міністерство внутрішніх справ із залученням представників інших міністерств, громадських активістів та експертів працює над розробкою нової моделі реєстрації, яка дозволить кожному громадянину України реалізувати свої права та отримувати будь-які послуги там, де він живе.

Це дозволить кожному і кожній стати повноправними членами місцевих громад, впливати на рішення щодо їхнього щоденного життя, а також забезпечить зручне користування всіма гарантованими державою послугами.

Источник: protokol.com.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку