В Конституційному Суді прокоментували своє Рішення про визнання неконституційною статті 375 КК

AGTL

03.07.2020

За 2013-2019 роки зареєстровано 3055 кримінальних проваджень за статтею 375 КК: з них лише 72 з обвинувальним актами скеровано до суду.

Як відомо, Конституційний Суд України 11 червня ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статті 375 Кримінального кодексу. Цим Рішенням Суд визнав неконституційною оспорювану статтю Кодексу.

 У Конституційному Суді України прокоментували «Судово-юридичній газеті», з чого виходив КСУ, ухвалюючи дане Рішення.

«Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд виходив з того, що належний захист прав і свобод людини можливий лише незалежним судом. Водночас такий захист досягається за умови гарантування державою незалежності судді, тому будь-який вплив на суддю є неприпустимим.

Так, згідно з положеннями Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її; судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин.

У Моніторинговій місії ООН з прав людини позитивно оцінили рішення КСУ щодо неконституційності статті 375 КК, яка встановлювала кримінальну відповідальність суддів за винесення «завідомо неправосудних» рішень  без пояснення критеріїв «неправосудності». В оприлюдненій заяві місії від 15 червня 2020 року зазначено, що вищевказане рішення Конституційного Суду України сприятиме зміцненню незалежності судової системи.

Крім того, Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO) також вказувала на загрози незалежності суддів у зв’язку з дією статті 375 Кримінального кодексу України та рекомендувала скасувати вказану статтю Кодексу,  з метою уникнення зловживань з боку правоохоронних органів для неправомірного впливу та тиску на суддів. Про це йдеться у звіті за результатами оцінювання виконання Україною рекомендацій „Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів“, наданого в рамках Четвертого раунду оцінювання та прийнятого на 76-му пленарному засіданні GRECO (місто Страсбург, 19–23 червня 2017 року). Зокрема, у ньому зазначено про „використання прокурорами певних кримінальних правопорушень, а саме „постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови“ (стаття 375 Кримінального кодексу України) як засобу тиску на суддів“. У цьому звіті також підкреслено „важливість вжиття усіх необхідних заходів для забезпечення поваги і захисту незалежності та безсторонності суддів“. На думку експертів GRECO «… ця мета може бути досягнута шляхом скасування статті 375 Кримінального кодексу».

До того ж, наявність цієї статті Кодексу як чинника впливу на незалежність суддів (суду) була предметом розгляду робочих органів Ради Європи. Зокрема, Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Комітету Міністрів Ради Європи, який здійснює моніторинг виконання Україною рішень ЄСПЛ у справах «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року (заява №21722/11), «Куликов та інші проти України» від 19 січня 2017 року (заяви №5114/09) та 17 інших.

Таким чином, прийняття КСУ рішення про визнання неконституційної статті 375 Кодексу має бути враховано Радою Європи як виконання Україною своїх позитивних обов’язків, зумовлених ухваленням вищевказаних рішень.

Також варто наголосити, що юридична невизначеність норми статті 375 Кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність судді, призвела до довільного застосування її положень у прокурорській та судовій практиці.

Так, згідно з офіційними даними Офісу Генерального прокурора за 2013-2019 роки, зареєстровано 3055 кримінальних проваджень за статтею 375 Кримінального кодексу України. Із вказаної кількості кримінальних проваджень 1529 закрито на підставі пунктів 1, 2, 4, 6 ч.1 ст. 284 КПК України. За вказаний період лише 72 кримінальних провадження з обвинувальним актами скеровано до суду для розгляду.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України вважає, що стаття 375 Кодексу не відповідає принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України, оскільки в ній не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є «неправосудними», що уможливлює неоднозначне розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У цьому контексті було враховано позицію Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Новік проти України» від 18 грудня 2008 року (заява №48068/06), відповідно до якої: «…якщо йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливим є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога „якості приписів права“ в розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року означає, що якщо національний закон дозволяє можливість позбавлення свободи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачним у застосуванні, щоб виключити будь-який ризик свавілля» (§ 19).

Для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом. Конституція України не наділяє інші органи державної влади повноваженнями щодо перевірки судового рішення в позасудовому порядку та оцінки його як «неправосудного».

Системний аналіз пункту 3 частини першої статті 85 Конституції України та частини другої статті 1 Кримінального кодексу України дає підстави стверджувати, що саме Верховна Рада України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Тобто, лише Верховна Рада України в межах її виключної компетенції може привести норму Кримінального закону (статтю 375 КК) у відповідність до Конституції України, і для цього потрібен час.

Тому при розгляді цієї справи Конституційний Суд України, згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, вирішив за доцільне відтермінувати втрату чинності цією статтею на шість місяців з дня ухвалення КСУ рішення про її неконституційність з однією метою – розробкою парламентом нової редакції статті 375 Кримінального кодексу України з урахуванням цінностей Конституції України та рішення Конституційного Суду України», – зазначили в Конституційному Суді.

Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку