ВП ВС визначила юрисдикцію заяв про віднесення до кола членів сім’ї для отримання допомоги в разі загибелі військовослужбовця

AGTL

14.01.2019

Заява має розглядатися за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.

Обставини справи

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення: просив визнати його членом сім’ї племінника — військовослужбовця, який внаслідок отримання вогнепальних поранень під час виконання завдання в зоні проведення АТО помер.

Загиблий був сиротою, а жінка, призначена його опікуном, згодом померла. І після цього виконком Фрунзенської районної ради м.Харкова призначив заявника опікуном племінника, виходячи з того, що заявник и племінник протягом тривалого часу проживали однією сім’єю.

Звернення до суду, виходячи зі змісту заяви, була обумовлене тим, що Харківський обласний військовий комісаріат Міноборони відмовив заявнику в отриманні одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця у зв’язку з тим, що він не є членом сім’ї військовослужбовця, оскільки, згідно зі ст.77 Сімейного кодексу, опіка припиняється при досягненні фізичною собою повноліття.

Цей факт заявник не оспорював, проте наполягав на тому, що все ж має бути визнаний членом сім’ї загиблого із наведених у заяві підстав.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова повністю задовольнив вимоги заявника, виходячи з того, що між ним та його племінником з 2005 року склалися сімейні стосунки: вони тривалий час проживали разом, були пов’язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права й обов’язки щодо утримання житла, навчання племінника, мали спільні витрати та спільне харчування, піклувалися один про одного і надавали взаємну допомогу.

Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчило про існування між заявником і його племінником сімейних відносин.

Апеляційний суд Харківської області постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін, відхиливши доводи апелянта — Міноборони про те, що у цій справі існує спір про право, і його розгляд мав здійснюватися за правилами адміністративного судочинства.

Суть касаційної скарги

На думку представників Міноборони, заява не могла розглядатися в порядку окремого провадження, оскільки необхідність визнання заявника членом сім’ї племінника обумовлена самим же заявником — його зверненням до військового комісаріату за призначенням одноразової грошової допомоги в разі смерті військовослужбовця.

Вказане, на переконання скаржника, свідчить про наявність спору про право. Крім того, порушене у справі питання фактично стосується оскарження рішення військкомату про відмову заявнику у грошовій допомозі, а тому справа мала розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Рішення Верховного Суду

З огляду на те, що у касаційній скарзі йшлося про порушення правил предметної юрисдикції, Касаційний цивільний суд передав справу на розгляд Великої Палати ВС.

Раніше у постанові від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц Велика Палата сформулювала правову позицію, відповідно до якої суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:

  • згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки (від них залежить виникнення/зміна/ припинення особистих чи майнових прав;
  • чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;
  • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
  • встановлення такого факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право.

Разом з тим, ВП ВС встановила, що чинне на момент розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій законодавство не передбачало іншого порядку підтвердження цього факту; його встановлення не пов’язувалося з вирішенням спору, а було необхідним для подальшого подання заявником з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця-племінника документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між заявником і племінником станом на день загибелі останнього.

«З огляду на наведене, доводи Міноборони щодо наявності у цій справі спору про право та необхідність її розгляду за правилами адміністративного судочинства є необґрунтованими.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з судом апеляційної інстанції, який застосував ч.2 ст.256 ЦПК та відхилив довід Міноборони про те, що оскільки можливість визнання членом сім’ї військовослужбовця не передбачена у ч.1 ст.256 ЦПК, суд першої інстанції не мав права встановлювати юридичний факт проживання заявника з його племінником однією сім’єю.

Визначений у ч.1 ст.256 ЦПК перелік фактів, які могли встановлюватися судом, не був вичерпним. З огляду на це аналогічний довід Міноборони, наведений у касаційній скарзі, є необґрунтованим.

У разі згоди заявника з відмовою у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця з підстав припинення піклування про останнього, за відсутності спору з приводу законності означеної відмови та щодо припинення піклування суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту — віднесення заявника до кола членів сім’ї загиблого військовослужбовця — за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні», — йдеться у постанові ВП ВС від 22 серпня 2018 року.

Таким чином, Велика Палата залишила касаційну скаргу Міноборони без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції — без змін.

Крім того, ВП ВС визначила юрисдикцію спорів щодо усунення перешкод у здійсненні права власності на майно, заарештоване в рамках кримінального провадження.

Источник sud.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь! Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическимбухгалтерскимналоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку