ВС висловився щодо відібрання біологічних зразків без участі понятих

AGTL

13.09.2020

Відібрання біологічних зразків у особи без участі понятих не вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу  № 318/1411/18 та встановив, що відібрання біологічних зразків у особи без участі понятих не вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону.

Обставини справи

За вироком Василівського районного суду Запорізької області особу засуджено за ч. 1 ст .115 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк одинадцять років.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду вирок місцевого суду щодо особи залишено без змін.

Згідно з вироком особу визнано винуватою у тому, що вона в період часу з 19-ї год. 30 хв. до 22-ї год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись у приміщенні жилої кімнати літньої кухні, на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, в ході спільного вживання спиртних напоїв з особою_2 вчинила умисне вбивство останньої, умисно завдавши їй гострим краєм ножа 22 удари по голові, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках.

У касаційній скарзі засуджений, зокрема, просив судові рішення щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказував на те, що відібрання у нього біологічних зразків для проведення експертизи здійснювалося з порушенням вимог ч .7 ст. 223 Кримінального процесуального кодексу України, а саме без участі понятих.

Висновок Верховного Суду

Доводи касаційної скарги засудженого про порушення при відібранні у нього біологічних зразків для проведення експертизи вимог ч. 7 ст. 233 КПК колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Так, відповідно до положень частини 3 ст. 245 КПК, відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. А у частинах 2-5 ст. 231 КПК закріплені положення, за якими визначаються спеціальні порядок та умови проведення освідування особи. Проте положення самої ст. 241 КПК не містять вимоги щодо обов’язкової участі понятих при проведенні освідування особи.

Водночас у ч. 7 ст. 223 КПК передбачено, що слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи, за винятком застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

При цьому ВС зазначив, що, з одного боку, порядок проведення освідування особи регламентовано не лише однією ст. 241 КПК, але й загальними нормами ст. 223 КПК, якими визначено загальні умови та правила проведення слідчих (розшукових) дій, статтями 103–107 КПК, які присвячені порядку фіксування процесуальних дій під час кримінального провадження, тощо. Однак, з іншого боку, у ч. 3 ст. 245 КПК міститься відсилка лише на правила ст. 241 КПК, а не на порядок проведення освідування особи в цілому.

Тобто у цьому випадку згадане положення частини 3 ст. 245 КПК за способом викладення є відсильною нормою і містить відсилку виключно на правила ст. 241 КПК, без прив’язки до інших норм, якими регламентовано порядок проведення освідування особи, у тому числі й приписів ч. 7 ст. 223 КПК

Окрім того, кримінальний процесуальний закон передбачає участь понятих або застосування безперервного відеозапису у якості спеціальних процесуальних гарантій забезпечення прав і свобод людини під час освідування особи. Натомість у ч. 3 ст. 245 КПК містяться відповідні гарантії, встановлені законодавцем саме для відбирання біологічних зразків у особи: у разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160–166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов’язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

До того ж, відібрання біологічних зразків у особи не відноситься до так званих неповторюваних процесуальних дій і за потреби може проводитись повторно стільки разів, скільки це буде потрібно.

А тому відбирання біологічних зразків у особи без участі понятих не вказує на порушення як вимог ч. 3 ст. 245 і ст. 241 КПК у їх взаємозв`язку, так і приписів ч. 7 ст. 223 КПК.

Отже, відібрання у особи біологічних зразків для проведення експертизи без участі понятих не вказує на порушення вимог кримінального процесуального закону, і тому доводи засудженого про порушення у зв’язку з цим права на захист та принципу правової визначеності, а також про те, що суд, виходячи з доктрини «плодів отруєного дерева», мав би визнати недопустимими доказами висновок судових експертиз, є безпідставними.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку