ВС висловився щодо встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 755/18012/16-ц, в якій досліджував питання встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Обставини справи
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва встановлено факт сумісного проживання однією сім’єю. Визнано позивача спадкоємцем четвертої черги, як особу, що проживала зі спадкоємцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини на рухоме та нерухоме майно.
Постановою Апеляційного суду міста Києва рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог особи_1 скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог останньої про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги на рухоме та нерухоме майно.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виненкнення у них прав та обов’язків подружжя. Статтю 25 СК України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Також ВС підкреслив, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Аналіз указаних норм дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.
Судді ВС наголосили, що позовна вимога щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу особи_1 та особи_4 у період з лютого 2008 року до 21 серпня 2012 року суперечить вимогам статті 25 СК України, оскільки попередній шлюб особи_1 та особи_9 був розірваний лише 21 серпня 2010 року.
Установивши, що особа_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з особою_9 з 29 лютого 1992 року до 21 серпня 2012 року, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у встановленні факту спільного проживання особи_1 з особою_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з лютого 2008 року.
Читайте также:
- ЄСПЛ: Держава зобов’язана надати безкоштовні ліки, навіть якщо в бюджеті немає коштів
- КГС ВС: провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього
- Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним і залежить від доказів: постанова КАС ВС
- ВП ВС розглянула справу про відмову від підписання акту погодження меж суміжним землекористувачем
- Нарахування пені зі сплати аліментів: практика ВС
