Чи припиняється довіреність зі зміною найменування юридичної особи: позиція ВС.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 923/37/20 та встановив, що законодавство не пов`язує припинення довіреності зі зміною найменування юридичної особи.
Обставини справи
Фізична особа-підприємець звернувся в Господарський Суд Херсонської області із заявою до Публічного акціонерного товариства «В» про видачу судового наказу про стягнення коштів з Боржника заборгованості у сумі 90 000,00 грн за договором про надання транспортних послуг.
Господарським судом Херсонської області видано судовий наказ про стягнення з Боржника – Публічного акціонерного товариства «В» на користь стягувача – Фізичної особи – підприємця заборгованості в сумі 90 000,00 грн.
Боржник звернувся в Господарський суд Херсонської області із заявою про скасування судового наказу.
В обґрунтування заяви Боржник послався на те, що не погоджується із заявленими вимогами про стягнення заборгованості, оскільки вважає, що договір укладений з порушенням вимог частини 5 статті 203 ЦК України, а тому просить скасувати судовий наказ про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області заяву повернуто на підставі частини 6 статті 157 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що заява про скасування судового наказу подана від імені Боржника неуповноваженою особою.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановлено випадків, визначених статтями 248, 249 ЦК України, наслідком наявності яких є припинення дії довіреності.
В свою чергу ВС зазначив, що зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.
Крім того, є помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що оскільки 19.05.2015 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Боржника, яка пов`язана зі зміною найменування юридичної особи, проте ця дія скасована 18.09.2019, а тому заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника особою за довіреністю від 03.09.2019, є такою, що подана неуповноваженою особою, та діяв за довіреністю неіснуючої юридичної особи.
Колегія суддів зазначила, що скасування запису про перейменування юридичної особи не може свідчити про припинення юридичної особи та висновку про «неіснуючу юридичну особу». Зміна найменування юридичної особи, в тому числі й скасування запису про її перейменування, не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування.
Цивільний кодекс України також не пов`язує припинення довіреності зі зміною найменування юридичної особи. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань носять інформаційний характер.
При цьому суди не врахували, що довіреність від 03.09.2019 було видано юридичною особою до моменту скасування 18.09.2019 запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів щодо найменування юридичної особи.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника представником на підставі довіреності, подана не уповноваженою особою, є таким, що зроблений без врахування наведених вище положень чинного законодавства України.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та передав справу на розгляд суду першої інстанції.
Читайте также:
- Відкриття матеріалів іншій стороні: в якому випадку отримані докази визнаються недопустимими
- Касаційну скаргу суб’єкта владних повноважень повинен підписувати його керівник
- «Ігор Тарасов проти України»: Нерозривна пов’язаність між собою фактів, які двічі призвели до притягнення особи до відповідальності, свідчить про порушення принципу ne bis in idem (ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції, заява № 44396/05, від 16.06.2016 р.)
- ВС висловив позицію щодо звільнення особи від відбування покарання з випробуванням
- ЕСПЧ: Биологический отец не должен быть полностью исключен из жизни своего ребенка
Остались вопросы? Обращайтесь!
Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.
