До правовідносин, які виникають на підставі публічного договору приєднання, не можуть бути застосовані норми статті 1212 ЦК України, — КЦС ВС.
Фабула справи № 552/4608/15-ц: Банк (позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просило стягнути з фізичної особи (відповідача) безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за користування ними за період. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач є користувачем web-інтерфейсу LIQPAY, правовідносини з використання якого врегульовані Угодою користувача, розміщеною на сайті LiqPAY.com (далі — Угода користувача). При проведенні у web-інтерфейсі LIQPAY операцій відповідач безпідставно набув грошові кошти внаслідок того що, поповнивши рахунок LIQPAY, ініціював та отримав виконання від банка операції з перерахування на власні рахунки і рахунки третіх осіб коштів.
Рішенням районного суду позовні вимоги банку було задоволено частково та стягнуто з відповідача безпідставно набуті кошти. Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідач, будучи користувачем системи та ініціюючи виконання доручень з перерахування грошових коштів, свідомо використовував одночасно старий та новий web-інтерфейс LIQPAY, не зважаючи на наявність повідомлень про його заміну, а тому грошові кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтями 1212-1214 ЦК України.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача було відхилено, а рішення районного суду залишено без змін. Зазначена ухвала мотивована тим, що місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідачем було здійснено операції в старому та новому web-інтерфейсі LIQРАY, які дали змогу здійснити перекази коштів більше за суму наявних коштів на рахунку, а тому зробив правильний висновок, що вказані кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, яка мотивована тим, що місцевий суд, частково задовольняючи позов та суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, дійшли помилкових висновків про доведеність тієї обставини, що у заявника була можливість одночасного використання старої та нової версії web-інтерфейсу LIQРАY, адже позивачем не були надані необхідні документи, а тому компютерно-технічна експертиза не була проведена. Жодних доказів того, що відповідач ініціював, а банк здійснив перерахунок коштів на користь третіх осіб на суму більшу, ніж мав на власних рахунках, не надано.
Крім того, заявник вказує на ту обставину, що в даному випадку між сторонами склалися правовідносини зобов`язального характеру, оскільки заявник приєднався до публічної пропозиції банку з використання web-інтерфейсу LIQРАY, а тому посилання позивача на безпідставне отримання ним грошових коштів та, як наслідок, застосування судами попередніх інстанцій наслідків передбачені статтею 1213 ЦК України є безпідставними.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.08.2019 у справі № 552/4608/15-ц касаційну скаргу задовольнено частково, рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду скасувано і ухвалино нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Правовідносини між сторонами виникли на підставі публічного договору приєднання — Угоди користувача LIQPAY, тобто є зобов`язальними, а тому до них не можуть бути застосовані норми статті 1212 ЦК України, а отже, доводи касаційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
З постановою можна ознайомитись за посиланням.
Читайте также:
- Волевиявлення працівника є обов’язковою умовою для припинення трудового договору: висновок КАС ВС
- ВС/КГС: Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення (ВС/КГС у справі № 904/8549/17 від 11 липня 2018 р.)
- ВС/КЦС: Після допуску фіскалів до планової документальної виїзної перевірки наказ про призначення такої перевірки навіть незаконний вичерпує свою дію і НЕ може бути скасований судом (ВС/КЦС у справі №804/1113/16 від 13 березня 2018 р.)
- Визнання за орендарем переважного права на продовження договору не є абсолютним: постанова КЦС ВС
- Чи є витяг з технічної документації про оцінку землі рішенням суб’єкта владних повноважень: постанова ВС
Остались вопросы? Обращайтесь!
