Збереження за працівниками, призваними на строкову військову службу, робочого місця та середнього заробітку: позиція КАС ВС

AGTL

04.08.2020

Верховний Суд вирішив колізію законів на користь особи щодо збереження за працівниками, призваними на строкову військову службу, робочого місця та середнього заробітку.

Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду від 15 січня 2015 року № 116-VIII та внесення змін до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за працівником, призваним на військову строкову службу, на весь період служби, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), а також середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу за позовом юридичної особи-роботодавця до Головного управління Держпраці (ГУ Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть цієї справи полягає у тому, що під час проведення ГУ Держпраці перевірки на підприємстві було виявлено порушення трудового законодавства, яке полягало у тому, що працівникові, якого було призвано на строкову військову службу до лав Збройних Сил України, середній заробіток на підприємстві не зберігався та не виплачувався, що, на думку Держпраці, є порушенням вимог статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП України). На цій підставі ГУ Держпраці винесено постанову про накладення штрафу на підприємство.

Вважаючи цю постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що положення статей 36, 119 КЗпП України на момент виникнення спірних правовідносин не містили гарантій щодо збереження за працівниками, призваними на строкову військову службу, робочого місця та середнього заробітку.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні адміністративного позову відмовили, виходячи з того, що працівник підприємства був призваний до лав Збройних Сил України на строкову військову службу у квітні 2015 року, тобто після набрання чинності Законом № 116-VIII, яким закріплено відповідні гарантії для таких працівників.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи, зокрема, положення статті 119 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Крім того, Суд врахував, що стаття 119 КЗпП України відсилає до законів України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якими визначаються гарантії та пільги для працівників, що проходять службу відповідно до цих законів.

Притім, посилання підприємства на пункт 3 частини першої статті 36 КЗпП України (в редакції, що діяла на час призову працівника на строкову військову службу), відповідно до якого призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, є підставою припинення трудового договору, Верховний Суд визнав помилковим, оскільки саме Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» є спеціальним у спірних правовідносинах, а тому для урегулювання спірних правовідносин слід керуватися саме останнім.

Виходячи з вищезазначеного, Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» є спеціальним в частині регулювання гарантій та пільг для громадян України, які призвані на строкову військову службу, оскільки саме цей Закон визначає гарантії збереження за призовником його робочого місця та середньомісячного заробітку. Вирішуючи питання щодо звільнення працівника із займаної посади у зв`язку з призовом на строкову військову службу, слід керуватись частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка гарантує збереження за призовником займаної посади та середньомісячного заробітку протягом одного року, а не пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП України.

Постанова Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 804/9077/16 (адміністративне провадження № К/9901/38604/18) доступна за посиланням.  

Источник sud.ua

Читайте также:

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку