Розширення самопредставництва в суді: чому не запрацював закон

AGTL

27.01.2020

Суди не допускають юристів до справи, оскільки вбачають колізію у законодавстві.

З 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України 390-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення”.

За нормами Закону юридична особа може брати участь у судовій справі через члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до трудового договору (контракту).

Практичне застосування Закону виявилося не таким уже й однозначним. До розгляду переважної частини справ суди, як і раніше, не допускають юристів, які не мають статусу адвоката.

Господарським судом Чернігівської області до участі у справі №927/995/19 не допущено юрисконсульта з огляду на те, що справа не є малозначною, а в силу приписів ст. 131-2 та п. 11 Перехідних Положень Конституції України представництво інтересів органів державної влади та місцевого самоврядування з 01.01.2020 року здійснюється адвокатами.

У справі № 911/2730/18 Господарський суд Київської області повернув заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, оскільки вона була підписана представником до набрання чинності Законом №390-IX.

Господарський суд Тернопільської області стверджує, що довіреності, видані на представників за відсутності в останніх статусу адвоката, а також за відсутності інших передбачених частиною 4 ст. 56 ГПК України доказів, не можуть належним чином підтверджувати, що такі представники є уповноваженими особами, які діють відповідно до закону, Положення чи трудового договору (контракту) (справи №921/76/19, №921/783/19).

Господарський суд Донецької області у справі №905/1716/17 зазначив, що наказ про прийняття на посаду регіонального директора не є достатнім для реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю права на самопредставництво юридичної особи.

Східний апеляційний господарський суд в ухвалі від 16 січня 2020 року у справі №922/1631/18 прямо говорить, що представник не зазначив, яким чином зі зміненої норми Закону у частині самопредставництва юридичної особи вбачається можливість представництва інтересів юридичної особи не адвокатом, враховуючи, що, відповідно до ст. 58 ГПК України (яка на теперішній час не зазнала змін), представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у справі №140/2575/19 повернув касаційну скаргу з тих підстав, що вона підписана не адвокатом. Аналогічна історія сталася у справі №420/4829/19.

У справі №200/7539/19-а КАС ВС пояснив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №909/549/19 відмовив у проведенні засідання в режимі відеоконференції, оскільки клопотання було підписано особою, яка не є адвокатом.

З тих же позицій підійшов до справи №754/10324/18 Касаційний цивільний суду, який повернув представнику касаційну скаргу.

Київський окружний адміністративний суд у справі №П/320/360/20 визнав, що Закон №390-IX суперечить нормам Конституції, тому виникає юридична колізія.

У випадку наявності факту самопредставництва юридичної особи у суді, представництва не адвокатами або прокурорами (щодо суб`єктів владних повноважень), таке представництво буде порушенням норм прямої дії Конституції України. І от би нічого, але позовну заяву подавав Офіс великих платників податків ДПС. Суду довелося цей позов повернути позивачу.

Господарським судом міста Києва у справі №910/19109/19 також було повернуто позов Київської міської ради — як підписаний не уповноваженою особою (не адвокатом).

Апеляційний суд Одеської області у справі №520/1745/18 з цих підстав не прийняв до розгляду скаргу, підписану державним виконавцем. Аналогічна ситуація виникла у справі №910/5702/19.

Також масово повертають скарги Пенсійному фонду, військовим комісаріатам і військовим частинам.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд вирішив нікому ні в чому не відмовляти, а просто зобов’язав відповідача забезпечити участь адвоката в судовому засіданні.

Особливо відзначився у цьому переліку Західний апеляційний господарський суд у справі №907/278/19. Вищезазначена справа цікава тим, що сторонами у ній є Закарпатський окружний адміністративний суд і Закарпатська обласна рада професійних спілок. Як виявилося, представник суду (навіть якщо це професійний суддя) не може брати участі в процесі та підписувати документи, адже він не є адвокатом.

Наявність повноважень представника суди перевіряють і в ЄДРПОУ (справа №826/12108/18).

Деякі суди займають протилежну позицію.

Чернігівський окружний адміністративний суд, відкриваючи провадження у справі №620/3898/19, ухвалив представнику суб`єкта владних повноважень надати суду на підтвердження своїх повноважень: наказ про призначення на посаду, положення про юридичний відділ (управління) та посадову інструкцію на здійснення представництва в судових установах.

Таку ж ухвалу винесено у справі №620/112/20.

Іллічівський міський суд Одеської області у справі №501/612/19 дійшов висновку, що представництво в суді виключно адвокатом є не обов’язковим.

Наостанок, Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення допустити Вищу раду правосуддя до розгляду справ за її участю на підставі наданих представником ВРП копій положень про Секретаріат ВРП та відповідний відділ Ради правосуддя, а також на підставі наданої представником ВРП посадової інструкції, яка містить відповідний обсяг його повноважень.

Источник sud.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

AGTL

29.11.2020

Пенсія військовослужбовця: чому суд може відмовити у перерахунку

КАС відмовився перерахувати пенсію військовослужбовцю, оскільки довідка про доходи не містила цікавої інформації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 580/2417/19 відмовив колишньому військовослужбовцю у…

Читати далі...

AGTL

28.11.2020

Огляд місця події чи обшук: ККС визначиться, чи є протокол огляду автомобіля допустимим доказом

ККС: за відсутності ухвали слідчого судді результати огляду автомобіля не можуть бути визнані допустимими доказами. Верховний Суд дійшов висновку, що кримінальне провадження (справа № 359/8596/15-к) необхідно передати на розгляд об`єднаної…

Читати далі...

AGTL

27.11.2020

Що має містити касаційна скарга, стало відомо із постанови КГС ВС

КГС вирішив, що посилання на неправильне застосування судами норм права без посилання на висновки ВС недостатньо. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/3807/19 розтлумачив, як правильно…

Читати далі...

AGTL

26.11.2020

Оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису: позиція ВС

Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного…

Читати далі...

AGTL

25.11.2020

Що повинні виявляти суди, досліджуючи боргові розписки чи договори позики

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов’язання не виконане. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової…

Читати далі...

AGTL

24.11.2020

Позапланові перевірки Держпраці: позиція КАС ВС

Коли рішення Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання не породжує будь-яких правових наслідків. Рішення прийняті органами Держпраці за результатом перевірки суб’єкта господарювання, якщо така перевірка була призначена та проведена з…

Читати далі...

AGTL

23.11.2020

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами: позиція Верховного Суду

Верховний Суд визначив підстави для звернення Державної служби геології та надр до адмінсуду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами. У разі невиконання надрокористувачем вимог припису, виданого Державною…

Читати далі...

AGTL

21.11.2020

ВС роз’яснив, чи є надання останнього слова без присутності захисника істотним порушенням

Надання останнього слова без присутності захисника: позиція ВС. Хоча надання останнього слова і відбулось без присутності захисника, це порушення не є істотним у розумінні ст. 412 КПК, адже воно не…

Читати далі...

AGTL

20.11.2020

Верховний Суд висловився щодо оформлення права власності на майновий пай

Право власності на майновий пай посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого, перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати…

Читати далі...

AGTL

19.11.2020

Верховний Суд висловився щодо стимулювання продажу тютюнових виробів

За яких умов послуги, пов’язані із забезпеченням наявності тютюнових виробів у торгових точках, не розцінюється як захід, спрямований на стимулювання продажу тютюну. Факт укладення договору про надання послуг із забезпечення…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку